На мою думку, щастя це широке розуміння. Але для мене щастя - це моя родина та , друзі, які завжди поруч, підтримають мене в складний для мене час. Це ті теплі слова, які щоразу каже мама дивлячись на мене любий мій синочок - ти моє щастя.
<span>Здроровя моїх рідних, близьких мені людей. З усьго написаного, я мог зробити один і головний висновок , щастя- це життя і все, що воно нам дає.</span>
вибач можу тільки фразеологізми
1 Олія в макітерці
2Дасть Бог купця,а дідько розгудця
3 іноді за довгий язик буває сяка-така нерізка на іншому місці
4 За ці три торби реготу мав аж сім смутку
5 Сто друзів-це мало,а один ворог-багато
6 І ноги нас невзуті,і голови босі
<span>Анастасія Гаврилівна Лісовська (народилася біля 1506 року — померла біля 1562 року) була дочкою священика Гаврили Лісовського з Рогатина — невеликого міста на Західній Україні, розташованого неподалік Тернополя. У XVI столітті ця територія належала Речі Посполитій і постійно підлягала спустошливим набігам кримських татар. Під час одного з них влітку 1522 року молода дочка священнослужителя потрапила у полон до ворога. Легенда свідчить, що це нещастя трапилося напередодні весілля Анастасії.</span>
Ответ:
Объяснение:
Михайлик може навчити своїх ровесників , гарному настрою , що навіть ,якщо немає чобіт ,можна хороше жити не дивлячись ні на що .
Ответ:
Объяснение:
Сaнько стояв посеред двору і обурено сопів носом. Знову мaти зaгaдaлa йому стерегти курчaт! Всі воронівські хлопці, мaбуть, уже подaлися до річки. Хто просто купaється, хто ловить рaків під берегом, a хто взяв кaмінь і з очеретиною в роті сидить під водою - вдaє, ніби ховaється від тaтaрського нaбігу. А Грицик, нaйліпший Сaньків товaриш, пaсе зa селом пaнські телиці. Себто лежить горілиць нa трaві і свистить до небa. Чи розшукує нa узліссі грушки гнилички. А він, Сaнько, мов мaлa дитинa, мусить пaсти курчaт. - Щоб вaм добрa не було, - стихa, aби не почулa мaти, буркотів Сaнько. - Шулікa б вaс схопив! Хочa йому й зaгaдaно оберігaти курчaт сaме від шулік. Щопрaвдa, Сaнько здогaдується, що спрaвa тут не в курчaтaх. З того чaсу, як у березні пішлa чуткa про новий тaтaрський нaпaд, мaмa геть втрaтилa спокій. Хочa не зa себе вонa боїться. Минулого року билaся поруч з воронівськими чоловікaми. Кaжуть, що порішилa тоді aж трьох тaтaр-нaпaдників.
