Ответ:
вот
Объяснение:
Художні засоби “Стоїть явір над водою”
Метафори: «Стоїть явір», «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє»; • Звертання: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…» •
Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісті!»
1.село Спасивка.
2.набиг татарив.
3. битва козакив з татарами.
4. загибель Триски.
Савка - компаньон Калитки, измученный бедностью крестьянин, живущий в долгах и не знает, как существовать дальше. Доведенный до отчаяния, он согласен продать дьяволу собственную душу. Он даже ходил на Ивана Купала на перепутье звать Гната Безпьятого! Лишь разбогатеть, приблизиться к «хозяев», приобрести в руки еще кусочек. Ведь, по его моралью, «с деньгами, сказано же, и черт не брат». Но в денежных делах нет ни братьев, ни кумовьев: Калитка занимает Сеньке деньги не только во неслыханный процент, а еще, для верности, требует «запродажной запись на волы». Герой размышляет о том, что, видимо, соседский помещик Желудь имеет «нечистые деньги», то есть он уже воспользовался этой возможностью. О человеке, который ставит на первое место в жизни богатство, можно уверенно сказать, что она продает душу дьяволу. При разделе денег и Калитка, и Савка готовы убить друг друга. Впрочем, когда дело провалено, когда Герасиму не дали наложить руки, Савка раскаивается. И его покаяние - это настоящее покаяние человека-христианина.
Быстро бьёт Астра как бритва Бойся враг её атак Люди все её бояться Я один смельчак такой что вступает с нею в бой!
Швидко б'є Астра як бритва Бійся ворог її атак Люди всі її боятися Я один такий сміливець що вступає з нею в бій!
Тема: зображення від’їзду внучки та сум бабусі.
Ідея: заклик любити своїх рідних, частіше провідувати, не залишати їх надовго.
Художні засоби.
Епітети: дитячим сміхом, вікової звички, малесенькі дитячі черевички, у спорожнілу хату, тихенько опустила, горіховий листок.
Метафора: дитячим сміхом бризнувши в зело, за повелінням вікової звички перекотилось літо за село, осінь їй тихенько опустила горіховий листок перед вікном.
Персоніфікація: курява вляглась, вийшли в небо зорі-жаровички.
Анафора: І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села…
Зменшувальні суфікси: черевички, рученя, жаровички, малесенькі.
Забула внучка в баби черевички...
Дитячим сміхом бризнувши б зело.
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.
Махнуло рученя в бензовозі —
І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі,
Хустинкою торкаючись до сліз.
І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села
Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла.
Лягла собі. І світло не світила.
Торкнулась черевичків перед сном —
І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном.
