Гумореска, байка, анекдот..?
думаю, кожен учень хотів би бачити школу по-своєму і, звичайно, кожному хотілося б вчитися в найкращій і самій незвичайній школі, оснащеній за останнім словом техніки. Школа моєї мрії, в першу чергу, зовні повинна бути пофарбована яскравими фарбами, а всередині мають бути створені всі умови для комфортного навчання.
Всі класи повинні бути величезними, щоб під час змін можна було безперешкодно побігати за ним. Всі підручники повинні зберігатися і вдома і в школі (тобто має бути по 2 примірники кожного підручника у кожного учня), або замість підручників повинні використовуватися планшети. Дуже важко щодня тягати купу підручників у школи.
Замість звичайної дошки і крейди мені хотілося б, щоб у школі була електронна дошка зі стилусом. Не дуже приємно користуватися звичайною ганчіркою, щоб стерти з дошки, її треба мочити, а потім не завжди з сухими руками йдеш за свою парту. А ось стилус залишає руки сухими і чистими.
Також в школі моєї мрії обов’язково повинен бути величезний спортивний зал, в якому для кожного знайдеться заняття до смаку. Хтось любить грати в теніс, хтось у волейбол або футбол – кожен учень вибере для себе те, що йому дійсно цікаво. А вчитель з фізкультури підтримає кожного починаючого спортсмена і дасть цінну пораду.
Ще в школі моєї мрії кожен учень зможе самостійно вибирати уроки, щоб відвідувати в основному тільки ті з них, які знадобляться в майбутньому. А ще краще, якщо шкільні заняття поповняться новими предметами: наприклад, для дівчаток буде урок кулінарії, а для хлопчиків машинобудування або курси з водіння автомобіля.
Я думаю, що така школа сподобалася б кожному учневі і всі б стали отримувати хороші оцінки. Закінчивши таку школу, набагато простіше було б визначитися з професією і поступити в інститут.
П'еса це може бути 2дії або багато дії
<span>ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ
</span><u><em>РІДНА МОВА</em></u>
0 мово рідна!
В рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні, у дні багаті,
1 на дощі, і при багатті,
ти від колиски до труни.
Хоч не чужою чужиною
чужі були і є мені,
немов луною голосною
твої лунають голосні!
Озвуться чистими тонами
їм приголосних сто рядів,
басами і напівбасами —
м’які, сонорні і тверді!
Не посоромлять ні на йоту
йотовані могутній плин
пісень великого народу
із краю сонця і калин.
Лише у пору листопаду
шумлять шумливі у журбі...
Моя заступнице й порадо,
Безсмертя суджене тобі.
Бо ти —
як мати в рідній хаті,
як джерело із глибини,
в голодні дні, у дні багаті,
і на дощі, і при багатті,
ти —
<span>від колиски до труни!..
</span>
