Софійка - головна героїня твору. Вона дуже любить читати книжки, особливо казки про Русалоньку. Вона дуже мрійлива, довірлива та добра. Софійка відкрила, що стара шафа- це портал, який повертає в минуле
Вадим - хлопець, в якого закохана Софійка
Сашко- хлопчик з багатодітної сім‘ї. Самостійний, заробляє гроші або допомогти сім‘ї
Сніжана- тітка Софійки. Вона давно пройшла свій період дитинства, проте досі залишається мрійницею. Вона розуміє Софійку і довіряє їй.
Яків- помер, вдавившись картоплею на обіді
Гордій- обдурив Міщенка, щоб стати власником землі
Ірка Завадчук- любить провокувати та інтригувати. Постійно привертає увагу до своєї персони
Валентин- непорядний, егоїст. Покинув двох дітей
Клава- перша власниця коралів
Васюня- переховувався від відповідальності
Іра- дочка Валентина, живе в Києві
Всі ми протягом власного життя даємо оцінку іншим людям. Життя сповнене новими знайомствами, постійними новими людьми навколо. Ми починаємо знайомитися вже з дитячого саду, це продовжується і в школі. У якийсь момент знайомств нагромаджується так багато, що запам’ятати і простежити їх всі стає практично неможливо. Але які спогади та сприйняття людини ми зберігаємо в пам’яті? Далеко не з усіма вдається близько поспілкуватися, щоб зробити реальні висновки про людину. Дуже часто висновки робляться просто на підставі зовнішнього вигляду людини. Але чи правильно це? Різні особистості висловлювали різні думки щодо даного питання.Зокрема, Григорій Сковорода, який вважається просто найкращим українським філософом за всю історію нашої держави, висловив думку про те, що людину потрібно судити не по її обличчю, а по її серцю. Звичайно, цей вислів є переносним, тобто, під серцем мається на увазі не фізичний орган людського тіла, а скоріше добрий характер або вчинки людини. Під обличчям ж мається на увазі не зовнішність сама по собі, хоч вона і не маловажна, а скоріше, перше враження про людину. Дійсно, кожен з нас, напевно, стикався в житті з такою ситуацією: ми знайомимося з дуже ввічливою і приємною людиною, яке веде себе, здавалося б, правильно і гідно поваги. До неї якось автоматично проймаєшся повагою і цікавістю. Але з часом стає зрозуміло, що людина, незважаючи на свою загальну хорошу репутацію, іноді робить зовсім неналежні вчинки, виявляється, що вона ніяк не добра, а, швидше, орієнтована на отримання особистої вигоди, дивиться на людей лише з цієї точки зору. У цієї людини добра репутація, тобто особа, але серце у неї явно не добре. А тому не варто ставитися до такої людини з великою симпатією.Зворотні ситуації теж трапляються. Іноді хтось не подобається нам на перший погляд, враження про цю особу не найкраще. Але не варто поспішати з висновками і впевнюватися у власній правоті, варто почекати якихось вчинків цієї людини. І якщо у неї погана репутація, але вона, навпаки, здійснює дійсно добрі і правильні вчинки, то до неї варто ставитися по-доброму, позитивно і з великою повагою, тому що в цієї людини справді добре серце.<span>Я думаю, що суть афоризму Григорія Сковороди криється, насамперед, у тому, що не варто довіряти власному першому враженню. Потрібно дочекатися, поки людина покаже, яке в неї серце, вчинить певні дії і тим самим дасть зрозуміти все необхідне про її сутність.</span>
Чув я, що Жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. Тільки ж де вони з ним познайомилися і як? От що цікаво!»; «Не журіться. Я зумію заховать, аби що»; «Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж Бог дає»; «Пішов би до нього у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»; «Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя!»; «Давайте моє мені… З мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик?»
На мою думку любов це винагорода..адже не в кожного вона є ..вона тобі дана на все життя..бо любов це найкраще ..щасливе відчуття. .це дуже приємно. .
але любов може принести біль..зраду. .не щастя..і т.д.
але все ж таки любов треба берегти як ключ від таємного замка..бо в твоє життя ..любов..може ще хтось завадити..