<span>Це прислів'я означає
те,що найрідніша людина - мама тому, що саме біля неї людина відчуває
справжнє і невгамовне тепло ,яке ніколи не закінчується.А сонце може
зігріти і не кожен день... </span>
Про колишні часи, козацтво, напади татар і життя селян на чолі із старостою
Мені здається, що без друзів життя втрачає свій сенс, стає безрадісним, людина не може відчувати всієї повноти буття. По-перше, справжня дружба плекає інтерес до життя, виникаючи зі спільних зацікавлень чи захоплень. Іноді вона з'являється ще в дитинстві як дар, цінності якого не усвідомлюєш. Та поряд із другом почуваєшся по-справжньому щасливим: з ним ти ділиш горе навпіл, а радість примножуєш. Яскравим художнім утіленням цієї думки є твір Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки". Життя Яви й Павлуші - чудовий приклад радісної підліткової дружби, яка не має ні зобов'язань, ні якогось тягара. Невідомо, чи збережуть хлопці це світле почуття надалі. Та прагнення мати й берегти друга, розуміння важливості дружби дивовижним чином залишається одним із найсильніших уражень від цієї книжки в читачів уже декількох поколінь. По-друге, дружба міцнішає з часом, якщо люди здатні на тонку й послідовну роботу душі, щоб плекати, розвивати ці взаємини, - шліфуючи скарб дружби, вони самі зростають душею. І навпаки, вражена іржею байдужості, нещирості або заздрості, дружба руйнується. Прикладом справжньої, вірної дружби для мене є мама зі своєю подругою Галиною. Вони познайомилися й зблизилися, навчаючись разом в універсітеті, а згодом тітка Галина переїхала зі свого міста жити до нас. Ось тоді в моїх бабусі й дідуся з'явилася ніби ще одна донька. З часом дружба дівчат міцнішала, і, хоч обидві вже мають дорослих дітей, так і світяться молодістю, життєлюбством. Вони завжди підтримують і одна одні, і людей навколо. Отже, дружба - це найкращий скарб в житті
<span>«Місто із запахом кави та шоколаду», «Місто серед дощів», «Серце Галицької землі», «Маленький Париж», «Український Лондон», «Культурна столиця Європи», «Місто Лева» – це все імена та епітети справжнього галицького міста під назвою Львів, яке розкинулось в мальовничому Передкарпатті. Вже понад вісім століть історія творить цей заворожуючий куточок, що розташований на заході України. Львів вабить своєю неповторністю, своїм живим стилем та особливим колоритом кожної з його вуличок. Львів приховує багато таємничих та загадкових споруд, які доповнюють одна одну. Театри, історичні будівлі, пам'ятники, музеї, кав'ярні, палаци, парки - все це матеріальна незамінна цінність міста, а духовна приховується у кожному елементі Львова - запах кави, привітність львів'ян, шелест листя дерев, «подих» міста та живий дух історії, що наповнює кожну стародавню споруду. Львів – місто звуків. Саме тут можна почути шум дощу, який вмиває львівську бруківку, музику дзеленчання старенького трамваю, муркотіння львівських кішок навесні та древній дзвін годинника ратуші. Саме тут сіра буденність розмальовується колоритом звуків львівських музик, яких не можна оминути, не зупинившись на хвилину і не прислухавшись до них. Львів – місто легенд. Тут кожен дворик, кожен будинок та кожна вулиця дихають власними, неповторними легендами, які тягнуться ще з часів Середньовіччя. Варто лише день провести в цьому місті і це вже теж легенда, Ваша власна, яка навіки запам’яталась стінам львівських кам’яниць. І ми спробуємо поділитися з Вами цими часом сумними, іноді романтичними, а здебільшого просто цікавими і захоплюючими легендами нашого міста.</span>
Мороль така, що задопомогою звязків можна з любої ситуації вислизнути
