22 місце віталька 228 228
Тим що у вiршах-небелицях розказуэться про щось казкове! Так само й у казцi! Усе видуманне, казкове.
У Остапа В посмотрит у него их много
Я маю тата і маму , сестру і брата,
їжу, тепло, і затишок в домі,
і ми, не в коморі
спимо на соломі.
І це щастя
всім припадає у долі
тому і не просимо
трішечки солі.
а щастя це світла частинка душі
тому ти серденьком поворуши,
щоб були всі добрі, чуйні й веселі,
і щоб мали всі гарні оселі.
Варіант А
На другий день Климко підходив до своєї станції, аж раптово почалися глухі постріли у висілку. Хлопчик побачив чоловіка, який тікав від солдат. Клим помахав йому рукою, щоб той звернув праворуч, до балки.
Було чутно лише чергу автоматних пострілів. Климко відчув, як щось його штовхнуло і боляче обпекло груди. Він, зойкнувши, впав, а з мішка висипалась сіль на дорогу. Останнє, що почув Климко, були крики Зульфата "Климка-а-а!".