"Кругом поле, як те море" , "День і ніч воркує, як голубка без голуба" , "Одна, одна, як сирота" - порівняння.
"Стан високий, лист широкий" , "Щира правда" - епітети.
Думаю хватить
1.Нерозумний горобець.
2.Бійка горобців за зернятка.
3.Розумна курка.
4.Розмова з куркою.
5.Зустріч із зозулею.
6.Розмова з бузьком.
7.Порада гави.
8.Відмова сови.
9.Розмова з сорокою.
10.Бесіда з куркою.
11.Біда горобчику.
12.Розумний горобець.
13.Біда вчить.
Одним из самых выдающихся примеров самоотверженной любви, является Иисус.Он пожертвовал своими личными интересами ради других и не только интересами , а он отдал свою жизнь ради других людей.
<span>
</span>
Епітети: дитячі любі роки, вродливі королівни, безпощадній зброї. Метафора і порівняння: Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння?
<span>Новаторство Самчука-романіста простежується в тяжінні до творення монолітних романних конструкцій, орієнтованих на історію, всю дійсність, де на суворо документальній основі побудовані моменти окремого (образи-персонажі, побутові реалії тощо), тоді як площина загального смислового поля моделюється шляхом авторського осмислення буття. Характерним для його романів є синтетичне поєднання всіх складових елементів: сюжетних ліній, складних наративних планів, системи різних мотивів, бінарних опозицій, роздумів тощо. Жанрова семантика творів митця позначена органічним поєднанням епічного начала з точним відтворенням динаміки почуттів, асоціацій, переживань, тобто сплавом епічного, ліричного й драматичного первнів. Історіософські роздуми, поєднуючись із пластикою образних елементів, надають романам особливого ритму, зчаста забарвлюючи окремі епізоди драматичною тональністю. Епічна розповідь переривається інтелектуальними вставками, емоційно-ліричними відступами, іноді інкрустується реалістично-імпресіоністичними настроями, тонким гумором, іронією. Це дозволяє говорити про У. Самчука як митця аналітично-ліричного складу, якому притаманне особливе естетичне осягнення дійсності й моделювання художнього світу.</span>
