Чому доля так спідкала Тараса?
<span>Ти знаєш, що ти — людина ?Ти знаєш про це чи ні?Усмішка твоя — єдина,Мука твоя — єдина,Очі твої — одні.В. СимоненкоЗ дитинства мене привчали ставитись до людей з пошаною, намагатись побачити в людині її найкращі риси, бо кожна людина заслуговує бути зрозумілою.Звичайно, всі люди різні. Хтось має кращий характер, хтось гірший, але всі ми неповторні. Неповторна кожна зовнішність. Коли ми вперше бачимо людину, спочатку звертаємо увагу саме на її зовнішність. Вже потім, познайомившись ближче, можемо побачити, яка у неї душа. І душа кожна неповторна, тому й зазначає народне прислів'я: «Всякий молодець на свій образець».<span>У мене багато друзів, і всі вони мають якусь свою індивідуальність, неповторність. Один ледачий, але його почуття гумору будь-якому покращить настрій. Той погано навчається в школі, та в нього добрий милосердний характер, тому він завжди допоможе у важку хвилину. А цей переповнений знаннями і готовий дати відповідь на будь-яке запитання. Ще один мій друг любить природу і тварин, займається туризмом. Усі мої друзі різні, але більшість із них — чесні й розумні, щирі й надійні люди. Вони веселі у години відпочинку і серйозні під час роботи. Вони люблять музику і поважають спорт. У них є свої недоліки і свої переваги. Кожен з нас може зробити помилку і кожен з нас може підставити плече у разі потреби. Усі ми люди, усі ми неповторні, тим і цікаві.</span></span><span />
1) Хто така Хуха-Моховинка? Це дорий лісовий дух, якого бачуть тільки добрі люди.
2) Де народилася Хуха-Моховинка? У лісі.
3) Де живуть лісові хухи? Під корінням дерев.
4) Хто зруйнував хатку Хухи Моховинки? Дроворуб.
5) Де перезимувала Хуха-Моховинка? У хліву.
6) Хто жив у хліву? Кози.
7) Яка була дівчинка? Вона була гарнесенька, булява, з голубими очицями.
8) Яке нещастя трапилося у хліву? Коза запуталася у сітці.
9) Хто їй допоміг? Хуха-Миховинка.
10) Що зробив дід, коли дізнався про те, що діти грають з Хухою? Дістав сокиру й вдарив їй по нозі.
11)Чому Хуха-Моховинка допомогла діду? Тому що вона була добра й не пам`ятала зла.
12) Як стали називати Хуху- Моховинку? Хатньою хухою або Кривенькою Моховинкою.
Захар Беркут — центральний персонаж повісті, ватажок тухольської громади. Йому вже понад 90 років, і все своє.
Його риси:
добрий ,волелюбний,відвертий , чесний; працьовитий, розсудливий ,мужній, витриманий.
Ним керують у першу чергу громадські інтереси. Почуття громадського обов’язку, яке тісно зв’язане з глибоким патріотизмом, у Захара Беркута найяскравіше проявляється в трагічну хвилину, коли в полон до ворога потрапляє його син. Усією силою своєї душі він любить сина, але коли Тугар Вовк пропонує тухольцям випустити монголів із тухольської долини в обмін на полоненого Максима і частина тухольців просить Захара прийняти цю пропозицію і визволити свого сина, то він відмовляється. Захар пояснює, що тут справа йде не про його сина, а про долю їхніх сусідів — верховинців і загірян, які, непідготовлені, зазнають ще страшнішого горя від нападу монголів.Він підкоряє свої батьківські почуття громадянським інтересам.
Слід підкреслити і чесність старого Захара
В образі Захара Беркута втілені мудрість, мрії і прагнення народу.
Тема:зображення ліричної героїні,яка передає радість усім навколо
Ідея:прагнення героїні донести до читатів радість,оптимізм у будь-якій ситуації
Основна думка:<span>Радість спинити не можна, бо «Ніби поле перед нами стелиться, Ніби зникли авта й мотоцикли»
Жанр:ліричний вірш</span>
