Ответ:Стосунки їхніх нащадків не зміняться. Тому, що сказано в поезії "та зростання по Бертольду
Молодий його нащадок,
і пиху його, й маєтки
Він забрав собі у спадок."
Объяснение:нащадок Бертольда пихатий, злий та Не добрий, а нащадок Поета такий же добрий та відважний це ми дізнаємося з цих рядків" і тепер нащадки графські
Тюрми міцнії будуть,
А поетові нащадки
Слово гостре гартують. "
Вони та їх нащадки з різними характерними, тому я думаю що їхні стосунки один до одного не зміняться.
Это самое скорочено!
1 частина «Захар Беркут» скорочено Тугар Вовк вирушає з боярами до тухольських лісів на полювання. Його мета — винищити ведмедів, які там жили. У цих полюваннях за наказом Т. Вовка беруть участь і прості люди, як помічники, серед них був мужній, рішучий провідник, молодий гірняк Максим Беркут. Під час сутички з ведмедем гине один із бояр, після цього підстрелили і хижу тварину.
2 частина «Захар Беркут» скорочено Опис стародавнього села Тухлі, діяльності його мешканців. Незадоволення Т. Вовка, коли його було запрошено до копи.
3 частина «Захар Беркут» скорочено Проведення копної ради, на якій З. Беркут звернувся до громади і розповів їй про лихо, яке охопило Тухольщину, як тільки в ній оселився боярин. Знайомство з минулим старого Беркута, розповідь про великий авторитет, який має 90-літній старець у тухольців. На копі відбувався громадський суд над Т. Вовком, який завдавав багато принижень, утисків тухольцям. Саме тут боярин вбиває Митька Вояка, який виявив бажання звинуватити Т. Вовка у зраді.
4 частина «Захар Беркут» скорочено Батий зі своєю стотисячною ордою рухався на руській землі, залишаючи після себе пожежу і смерть. Русь на ті часи була роз’єднана, що і сприяло її швидкому завоюванню.
5 частина «Захар Беркут» скорочено Максиму та кільком інших тухольцям було доручено виконати рішення громади — вигнати Т. Вовка з Тухлі, його будинок розруйнувати. Однак боярина з дочкою не було, тільки охоронці та лучники біля його будинку намагалися чинити тухольцям опір.
6 частина «Захар Беркут» скорочено Сон, який бачив З. Беркут, був передчуттям неприємного — страшною чуткою про те, що на Тухлю рухаються монголи. Мирослава звернулася до громади з пропозицією від Максима стосовно боротьби з монголами. Тухольцям необхідно було покинути село і, як тільки монголи потраплять до нього, то «їх обступити і вирубати до останнього».
7 частина «Захар Беркут» скорочено Т. Вовк йде до тухольців на переговори. Боярин пропонує їм без бою пропустити монголів через Карпати в обмін на полоненого Максима. Після невеликої ради З. Беркут висловив її рішення боярину: «міняти одного хлопця за руїну наших сусідів се була б ганьба, була б зрада».
7 частина «Захар Беркут» скорочено Т. Вовк йде до тухольців на переговори. Боярин пропонує їм без бою пропустити монголів через Карпати в обмін на полоненого Максима. Після невеликої ради З. Беркут висловив її рішення боярину: «міняти одного хлопця за руїну наших сусідів се була б ганьба, була б зрада».
7 частина «Захар Беркут» скорочено Т. Вовк йде до тухольців на переговори. Боярин пропонує їм без бою пропустити монголів через Карпати в обмін на полоненого Максима. Після невеликої ради З. Беркут висловив її рішення боярину: «міняти одного хлопця за руїну наших сусідів се була б ганьба, була б зрада».
Це все ми писали на уроці такщо усе вірно.
Лебеді - реальні птахи, казка і мрія.
Зорі - символ космічних тайн.
Вітряк - символ хліборобської долі, душі селянина, тісно пов'язаний з землею й разом із тим не байдужим до небесної краси.
Богдан Лепкий ще з дитинства полюбив казки. У нього була нянька, яка знала безліч цікавих казок, усі вони запали в душу хлопця. Ставши письменником, Лепкий написав багато казок, навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя».
Перша світова війна. Холод, голод, непорозуміння. Війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де вони жили, злетів у повітря. Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й вирішив розповісти про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами й злобою. Для оповіді Лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме в казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима.
Маленька мишка живе в заможного господаря. Зустрівшись зі своїми сестрами з міста, мишка дізнається про голодне життя їх та людей. Господар, зважаючи на голодний воєнний час, наживається, збагачується, а гроші складає в ящик під ліжко. Він каже, що й «війна на щось придасться», байдуже ставиться до жінки-жебрачки, якій не хоче подати милостиню. Війна для господаря — щасливий час, коли він може збагатитися. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці. Ці слова господаря вразили мене! Хіба може розумово здорова людина радіти війні, синоніми якій — слова «смерть» і «горе»?! Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть, а господар коптить сало й м'ясо та продає таким самим, як він. Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми.
Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися. Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає, а тиче під ніс. Мишка вирішує завдати шкоди господарю за його жорстокість, брехню, жагу до збагачення. Вона довго гризла ящик з грошима, а потрапивши до нього, перетрощила геть усе. Після чого мишка залишає хату господаря назавжди.
«Хіба ж папір важніший від життя...» — мені здається, що в цих словах мишки втілено основну думку казки. Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добро не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі». Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні й несправжні цінності, справедлива, добра, чуйна, здатна до співпереживання, зневажливо стравиться до жадібності, брехні, підступності.
<span>Казка «Мишка» має підзаголовок: для малих і великих. Думаю, недаремно. Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні й несправжні цінності. За фантастичними, казковими подіями криються великі істини: не треба бути скупим, не можна збудувати свого щастя на лихолітті, на чужому горі та зубожінні. Цей твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми.</span>
