Зупинитеся на мить, відірвіться від своїх нескінченних справ і подивитеся на сивих голів ваших батьків. Згадаєте, як часто або як давно ви їм говорили про те, що любите, коли останній раз допомогли їм або приїхали їх відвідати?Мої батьки не зовсім ще старі, однак, голова вже присипаний павутинками сивини, у їхньому погляді читається мудрість років і помилки юності, однак не вгасає світло. Які веде нас по життю, показуючи безпечні шляхи. Їхні руки назавжди залишаться теплими й притискають до грудей, а слова напуття, які вони нам давали, а ми ними зневажали, віддрукуються в нашій пам’яті після того, як їх уже не станеТреба берегти ці моменти зараз, коли ми ще можемо підійти й поговорити, обійняти й сказати найважливіше. Подивитися їм в очі й попросити прощення, може навіть і немає за що, але коштує, адже ви ще не знаєте, яке ви чекає майбутнє, які помилки ви ще зробитеся<span>
</span>
В селі Піски відбуваються події роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли як ясла повні?".
уповісті за сестрою розповідаеться про те що Павлусь шукав свою сеструи в самой назві вже зрозуміло і написано що це повість.
а в романі айвенго розповідаеться про кохання айвенга.
Іван Франко-великикий поет свого народу.Його любов,віра і надія об'єднали тисячі,а сьогодні й більше сердець,всиляючи надію і віру в майбутнє країни.
Нелегкий був життєвий шлях Франка.Після смерті батька мати в друге вийшла заміж,вітчим допоміг здобути освіту.
Коли був студентом його в 1877 р було заарештовано і таких арештів було багато.
Твори Франка вийшли 20- та 50- то ними виданнями.І.Франко у своїх творах змальовує яскраві образи борців,геоблених та знедолених,але красивих у душевних переживаннях і мріях людей.
Історічні пісні та думи мають схожі риси - наприклад, у обох є сюжет, обидва мають оповiдний характер та часто присвячені історичним постатям або подіям. Але є риси, що відрізняють ці жанри один від одного.
Історичну пісню співають (на то вона і пісня), а думу проговорюють речитативом під акомпанемент ліри, кобзи, або бандури. Речитатив - це повільне проказування, схоже на спів, але не спів.
Думи більші за розміром за історичні пісні і складніші за будовою.
У дум і пісень різні метричний рисунок та римування. У піснях усi рядки мають однакову кiлькiсть складiв, причому наголошені i ненаголошені склади чергуються. У думах не так, у думі рядки рiзнi за кiлькiстю складiв, дума не має читкого ритмічного малюнка та чергування наголошених-ненаголошених складів.
Пісня подiляється на строфи, об´єднані мiж собою римою, а дума не поділяється.