Про те, чому варто читати, відомо не від учора, однак те,що читати книжки -здорово, не є знаним фактом. Водночас приємність, що справляє нам читання, також розширює наш світогляд і зменшує стрес. Читання запобігає нейродегенеративним хворобам і сприяє утворенню нових нервових сполучень, налагоджує роботу мозку.
<span>Читання допомагає розбудити уяву та емоції, водночас воно впливає також на пониження рівня стресу аж до 68 відсотків. Тому книжки ще впливають позитивно на наш сон, втішають нас опісля напруженого довгого дня. Читання книжок поглиблює також знання, розширює словниковий запас та збільшує вміння добре говорити та додає впевненості в собі та впливає позитивно не тільки на особистий розвиток, але й на професійний.Читання також позначається на стосунки з іншою людиною, підвищує емпатію і співчуття, а також надає людині... сексуального приваблення. Люди, котрі присвячують читанню багато часу, грають у логічні ігри або ж розгадують загадки, зберігають ясність думки та краще запобігають таким хворобам як Альгеймера та деменції. Саме тому читання задіює більше ділянок мозку ніж інші розваги. Любителі книжок мають хорошу пам"ять. </span>
<span>Втомлені, знервовані, незосереджені? Рецепт один- це книжка: на добрий сон, на ясне мислення, на розслабення. Читати -це здоров"я! </span>
Тому що їх пересказує народ (може скорочувати або щось додавати)
Ответ:
• Введение: главные лица, место действия, время, погода, и т.д.
• Первичное действие: что послужило началом.
• Развитие сюжета: события, ведущие к кульминации или поворотному моменту.
• Кульминация: наиболее интенсивный, поворотный момент истории.
• Завершение действия: заключение истории.
• Развязка: окончание истории с решением центрального конфликта или нет. Вам нет необходимости писать рассказ по указанному порядку. Если у вас есть идея для окончания, запишите ее. Оттолкнитесь от начальной идеи (не обязательно начало истории), и спросите себя: "Что будет дальше?" Или "Что было до этого?"
Объяснение:
Багато прикладів використання фантастики, як помічника автора в художній виразності, провідника його думки, знає світова література. Наприклад такі твори, як «Ніс» Гоголя, «Портрет Доріана Грея» Оскара Уальда, «Історія одного міста» Салтикова-Щедрина. Цей напрям в українській літературі започаткував Г.Ф.Квітка-Основ’яненко в повісті «Конотопська відьма».І насправді фантастичні, дивні події відбуваються в чудовому містечку Конотопі.То конотопський сотник пан Забрьоха наче птах літає під небесами, то не хоче тонути в річці Явдоха Зубиха, хоч на неї навісили двадцять пудів, то хорунжівна Олена підступно змінює своє рішення, то кудись поділися вікна та двері в хаті, не пускаючи до вінчання Микиту Уласовича. Ось до чого привело відьмовське чаклування!<span>Але не жахається, не сумує читач, упізнавши про такі страшні події, які були викликані потойбічними силами, бо інтонація і мова письменника залишаються глузливими і насмішкуватими. Приходять на розум слова Микити Уласовича про писаря Пістряка: «..Нехай, — каже, — чи не проспиться, бо він часто химери гонить…»</span>
