В ньому ми записуємо домашнє завдання
В ньому ми приносимо оцінки додому
Це наша гордість, це наше обличчя.(щоденник)
Він у нас в пеналі
Ми ним малюємо
Він нам потрібен на малювані(Олівець)
Ми нею пишемо
Вона у нас в пеналі(Ручка)
Це велика сумка
Ми в ній носимо Шкільне приладдя
(Портфель)
Цей предмет шкільний вимірить відрізок або маленьку довжину(Лінійка)
Цей предмет непростий
Без нього ми не намалюємо круг.Що це?(Циркуль)
1. До першого грому земля не розмерзнеться. <span>Як почав орати, то в сопілку не грати.
2.</span>Глибше орати — більше хліба мати.<span>
3. Не грунт родить, </span><span>а руки.
</span>Ну, і як я зрозумів грунт - це земля, вірно? Ось про землю.
4. Усе добро — від землі.
5. У землю не покладеш - і з землі не візьмеш.
6. Де немає землі, там немає трави.
7. Земля бере працю, а віддає пуд.
8. Яка земля, такий і хліб.
9. Немає поганої землі, є погані господарі.
10. Добре ґрунт угноїш - урожай потроїш.
(якщо потрібні ще, звертайся)
Гроші не головне у житті.вони знецінюються,а головне у житті це любов ,щастя близьких людей
<span><span>В повести</span><span>«</span><span>Химера</span><span>лесного озера</span><span>» автор</span><span>изобразил</span><span>искателей приключений</span><span>,</span><span>романтиков</span><span>Митька</span><span>и Сергея</span><span>.</span><span>Ребята</span><span>летом</span><span>собрались в</span><span>Митиной</span><span>бабушке</span><span>,</span><span>чтобы</span><span>ловить</span><span>насекомых</span><span>коллекции</span><span>,</span><span>удить</span><span>рыбу</span><span>,</span><span>купаться и</span><span>ходить в лес</span><span>.</span><span>Но</span><span>произошло событие</span><span>,</span><span>которое изменило</span><span>все планы</span><span>этих</span><span>любознательных</span><span>мальчишек.</span><span>Они</span><span>начали</span><span>готовиться</span><span>к встрече</span><span>с чудовищем</span><span>,</span><span>живущий в</span><span>озере.</span><span>Ребята</span><span>смелые</span><span>,</span><span>отважные</span><span>,</span><span>не каждый</span><span>бы остался</span><span>на ночь</span><span>у озера</span><span>.</span><span>Правда</span><span>,</span><span>им тоже</span><span>было страшно</span><span>,</span><span>и они не</span><span>стесняются</span><span>в этом</span><span>признаться</span><span>:</span><span>«</span><span>Лезть</span><span>хотел</span><span>,</span><span>но</span><span>боялся</span><span>-</span><span>страх друг</span><span>»</span><span>,</span><span>«И я</span><span>боялся.</span><span>И</span><span>дрожал</span><span>»</span><span>.</span>
<span>Митька</span><span>и</span><span>Сергей</span><span>целый месяц</span><span>чувствовали</span><span>себя</span><span>исследователями</span><span>,</span><span>следопытами</span><span>,</span><span>искателями</span><span>.</span><span>Они</span><span>бегали</span><span>в библиотеку</span><span>,</span><span>прочитали много</span><span>интересного о</span><span>стегозавров</span><span>и</span><span>археоптериксов</span><span>.</span><span>Бабушка</span><span>не могла</span><span>нахвалиться</span><span>мальчиками</span><span>:</span><span>«Тихие</span><span>,</span><span>смирные</span><span>,</span><span>послушные</span><span>,</span><span>усидчивы</span><span>.</span><span>А книги</span><span>как любят</span><span>!</span><span>Это</span><span>же счастье</span><span>-</span><span>таких детишек</span><span>иметь</span><span>»</span><span>.</span>
<span>Ребята</span><span>дружелюбные</span><span>, они не</span><span>обиделись</span><span>на Василия</span><span>,</span><span>который хотел</span><span>их</span><span>обмануть и</span><span>напугать</span><span>.</span><span>Напротив</span><span>,</span><span>поблагодарили его</span><span>за то</span><span>,</span><span>что</span><span>устроил</span><span>им такие</span><span>интересные</span><span>каникулы:</span><span>«</span><span>Мы</span><span>открыли</span><span>для себя такой</span><span>мир</span><span>,</span><span>который</span><span>тебе</span><span>, Вася</span><span>,</span><span>и не</span><span>снился</span><span>»</span><span>.</span></span>
1. Івана Дідуха запам'ятали в селі газдою
2. А ще Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. То його вітер підвіяв.
3. Як прийшов із войська додому, то не застав ні тата, ані мами, лише хатчину завалену. А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле.
4.Від цієї пригоди Іван ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали його Переломаний.
5. Але хоч той горб його переломив, то політки давав добрі. Іван бив палі, бив кілля, виносив на нього тверді кицки трави і обкладав свою частку довкола, аби осінні і весняні дощі не сполікували гною і не заносили його в яруги. Вік свій збув на тім горбі.
6. Ще Івана знали в селі з того, що до церкви ходив лиш раз у рік, на Великдень, і що курей зіцірував. То так він їх научував, що жадна не важилася поступити на подвір'я і порпати гній. Котра раз лапкою драпнула, то вже згинула від лопати або від бука. Хоч би Іваниха хрестом стелилася, то не помогло.
7. Та й хіба ще то, що Іван ніколи не їв коло стола. Все на лаві.