100 друзів це мало,1 ворог багато. Птиця боса ходить і не журиться.
Природа одному мати, другому — мачуха.
Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.
На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
Мороз не велик, та стоять не велить.
Буває март за всіх варт.
Як прийде марець, то замерзне старець.
Вночі тріщить, а вдень плющить.
Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
Блискавка блисне — й камінь трісне.
До першого грому земля не розмерзається.
Грім гримить — хліб буде родить.
Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
План до твору звук павутинки
1.Срібний чоловічок, народжений з крапель
2.Неіснуюча Сопуха
3. Новий загадковий і таємничий світ
4. Адам, що здогадався, на відміну від інших дорослих, про каравели.
5. Страшна хвороба.
6.Збудована і зруйнована гребля.
7.Дівчинка на човні.
8.Розповідь Ніни про потойбічний світ
9.Подорож за павутинкою
10.Пошкоджений човен Ніни
11.Прощальний подарунок Адама
<span>12. Осіннє прощяння</span>
Кто главные герои
что там говорится
в каком году было написано произведения
кто написал
Від покоління до покоління, із уст в уста, із книжки в книжку передаються оповіді про Григорія Сковороду. Його життєпис складали письменники, історики, філософи, а окремо від них із переказів і легенд творила привабливий образ багатюща поетична уява народу.
Те, що залишив він нам у спадщину, — це цілюще, життєдайне джерело, з якого черпають наснагу ще десятки поколінь. Григорій Савич Сковорода до самої смерті був мандрівним філософом, дав рідкісний приклад гармонії слова і діла, науки і життя. Він навчав, як жив, а жив, як навчав. Цей видатний просвітитель усього себе присвятив високій і благородній справі духовного пробудження українського народу.
Щастя... А що таке щастя? Для одних — це багатство, кар'єра, а для інших? На мою думку, щастя залежить від особистості, вона його кує протягом усього свого життя. Чимало є художніх творів і наукових трактатів, які по-різному пояснюють, у чому щастя людини.
Український філософ і просвітитель Григорій Сковорода вбачав щастя у праці, єднанні з природою, в чесному житті, у душевній злагоді із самим собою, у вільній і незалежній державі.
Видатний мислитель розвинув ідею "сродної праці", тобто такої, яка відповідає нахилам і здібностям людини. Саме в улюбленій праці бачив письменник єдиний засіб досягнення щастя. Коли людина працює за покликанням, тоді вона принесе найбільше користі суспільству, і така споріднена праця робить її по-справжньому щасливою.
