Ответ:
ДУмаю це?
Объяснение:Сумна доля чекає ліричного героя. Він скоріш за все засуджений на висилання до Сибіру. Але особисті страждання страждання не лякають його. Митцеві не страшно й бути забутим людьми. Трагічне його невільницьке і сирітське минуле привчили його до страждань і забуття. Сумна доля чекає в’язня: все, що задумав написати, згине разом із ним. Герой уважає, що зроблено дуже мало для славної України; щоб залишитися у пам’яті народній, слід зробити більше. Не будуть нащадки згадувати у молитвах, але й це не головне. А головне, що трагічна доля чекає Україну. Її грабують безжальні пани, вони душать її волю, її намагання стати щасливою. Як справжній патріот саме через це найбільш карається поет. У творі ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержці присплять національну свідомість українців і викоринять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:
1. Життя вовка.
2. Сварки із ворогом.
3. Малий Сашко.
4. Дружба вовка і хлопця.
5. Сіроманця спіймали.
6. Звільнення.
7. На полігоні.
8. Одеса.
9. Зворушлива зустріч.
Ой не спали чорні очі, не спали, не спали,
<span>Бо сиділи на порозі, милого чекали.
</span>
Болить мене головонька, як вечір настане,
<span>Прийди, прийди, мій миленький — може, перестане.
</span>
Выучить алфавит и произношение читать
Захищаючи рідну землю, Захар Беркут, робив все для врятування сина, і насамперед визволення для подальшого вільного життя села.
Громада не шкодувала нічого, виготовляючи зброю. Вона була справжнім господарем на своїй землі. Рідній і дорогій землі. Вороги їх не зрозуміють вони честві. Та тухольці розуміли, що все це роюлять для себе і їм ніхто не допоможе
