<span> білу хустоньку <span>мережану;</span> <span>дідок рожевенький,<span>закоханий,<span>старесенький</span> ; <span>красуню молоду.</span></span></span></span>
Образ Ровени в романі “Айвенго” Вальтера Скотта – втілює найкращі риси представниці англійських жінок свого класу. Вона вірна своєму коханому, в ній поєднані зовнішня та внутрішня краса: почуття гідності, вміння себе поводити
Дорогесенька зимонько! Запрошуємо тебе до нас в гості. Ми так сумуємо за тобою. Діткам так хочеться пограти з твоїм сніжечком, покататися на саночках. А нам, підліткам та дорослим, так хочеться помилуватися твоєю неймовірною красою. Адже ти така гарна, така блискуча. Будь ласочка, прийди.
Н.М. Карамзин Бедная Лиза. История Государства Российского. Остров Борнгольм.А.Н. Радищев Путешествие из Петербурга в Москву.Д.И. Фонвизин Бригадир. Придворная грамматика.В.А. Жуковский Певец во стане русских воинов. Вечер. Перчатка. Лесной царь. Повесть временных лет.К.Ф. Рылеев Гражданин. Иван Сусанин.К.Н. Батюшков Песнь Гарольда Смелого. Есть наслажденье в дикости лесов... Тот вечно молод, кто поет... Скальд.Е.А. Баратынский Бал. Муза. Мой дар убог... К чему невольнику мечтания свободы?.. Скульптор.А.С. Грибоедов Горе от ума.А.С. Пушкин Евгений Онегин. Южные поэмы. Домик в Коломне. Лирика: Из Пиндемонти, Воспоминание, Герой, Моя родословная и др.М.Ю. Лермонтов Герой нашего времени. Княгиня Лиговская. Маскарад. Тамбовская казначейша. Лирика.Н.В. Гоголь Мертвые души.А.И. Герцен Былое и думы.Джованни Боккаччо Декамерон.Вильям Шекспир Гамлет.Мольер Мещанин во дворянстве.Дж.-Г. Байрон Лирика. Шильонский узник. Паломничество Чайлд Гарольда. Дон Жуан.И.Ф. Шиллер Вильгельм Телль. Разбойники.Э.-Т.-А. Гофман Крошка Цахес. Золотой горшок.В. Скотт Айвенго.В. Гюго Собор Парижской Богоматери.Б. Пастернак Детство Люверс.М. Шолохов Донские рассказы. Судьба человека.Б. Васильев Завтра была война.Ч. Айтматов Первый учитель.Н. Думбадзе Я вижу солнце.А. Приставкин Ночевала тучка золотая.А. Вампилов Прощание в июне.А. Чехов Дом с мезонином.Ф. Кафка Превращение.В. Маяковский Клоп.В. Войнович Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина.Ф. Искандер Удавы и кролики.Стихи - это мысли в образах: М. Ломоносов, А. Пушкин, В. Жуковский, М. Лермонтов, Ф. Тютчев, А. Фет, Н. Некрасов, Я. Полонский, А. Майков, А. Блок, И. Анненский, А. Ахматова, Н. Гумилев, В. Ходасевич, О. Мандельштам, Б. Пастернак, М. Светлов, И. Бродский.
Я схильний вважати, що дане твердження скоріше вірне. Чому?
Спробуємо розібратися.
Для більшості людей мати - це та, кого поважають, люблять, цінять. Заради неї готові на все.
Образ мачухи ж, навпаки, - зазвичай недолюблюють, адже вона не рідна. Часто у творах письменників та поетів вона виступає антагоністом.
У повісті Ольги Кобилянської земля - це такий самий персонаж, як і всі інші, лише не живий.
Я рахую, що все залежить від ставлення героїв до землі. Комусь вона, як мати рідна; комусь - мачуха. Наприклад, Михайло любить землю, невпинно обробляє її. Можна сказати, що він її поважає, цінить.
А його молодший брат Сава ставиться до землі, як до чогось, чим треба володіти (для повноцінного, "розгульного" життя). Жодних почуттів до неї він не має.
Отже, Кобилянська, мало того, що зображує землю, як дійову особу, вона робить її матір'ю та мачухою одночасно. Просто для різних персонажів вона різна.
