Одного разу, коли я гуляв з моїми друзями, ми знайшли пораненого соловейка. В нього було зламане крило. Ми вирішили його взяти додому. Приніс. Я з моїм другом поклали на стіл полотенце, щоб соловейку було тепліше. Потім ми захотіли його нагодувати, але нічого не знайшли, і тому я попросив свого друга піти до магазину і купити молока та хліба. А тим часом, я взяв шматок хустинки та перев`язав йому зломане крило. Друг прийшов, ми взяли блюдце та налили птишці молока. Соловей охоче випив. ми його поклали на рушник, щоб він поспав. наступного дня ми проснулись і наш соловейко вже літав по моїй кімнаті. Ми його відпустили, він полетів до своїх друзів. сподіваюсь, що уолись його ще побачу
У вірші є такі худ. Засоби ,як мeтафора ,eпітeт
Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у селі Спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/za-sestroyu-harakteristika-pavlusya/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Коник стрибунець 2 частина
