Перший період життя Ярослава Мудрого пов'язаний з боротьбою за київський престол причому з самими найближчими родственнікамі- в тому числі з братами. У битві на Альті в 1018 Святополк (його зведений брат) зазнав нищівної поразки, і Ярослав зайняв київський стіл, але лише після смерті Мстислава (також брата) (1035) Ярослав стає «самовластцем» на Русі. У 1025 року основна діяльність князя пов'язана з просвітою і християнізацією Русі. У 1036-1037 роках у Києві за його наказом були побудовані кріпосні зміцнення («місто Ярослава»), Золоті ворота з надбрамною Благовіщенській церквою, Софійський собор, засновані монастирі святих Георгія та Ірини. Ярославу приписується також складання першого зводу «Руської Правди» При Ярославі Мудрому завершився процес об'єднання під владою київського князя всіх східнослов'янських земель. У 1030-1040-х роках князівські дружини зробив походи на Польщу, Литву, племена ємь. У зовнішній політики Ярослав домігся зміцнення авторитету Давньоруської держави. За його ініціативою новгородський князь Володимир Ярославич у 1043 році зробив похід Русі на Візантію, який втім завершився невдачею. Близько 1050 року київським митрополитом вперше став російський уродженець Іларіон, що відстоював незалежність своєї єпархії від Константинополя. Багато дітей Ярослава були пов'язані сімейними узами з представниками правлячих династій Центральної і Західної Європи. Літописні дані про смерть Ярослава суперечливі; вважається, що він помер 20 лютого 1054, але ця дата заперечується багатьма істориками. Перед смертю Ярослав заповідав київський престол старшому з живих синів, новгородському князю Ізяславу, покарав синам жити в світі. Прізвисько «Мудрий» закріпилося за Ярославом в російській історіографії в другій половині 19 століття.<span>
</span>
<span>як звати сина лісника?</span>
<span>як звали головного героя?</span>
<span>кому допомогли Толя та його однокласники?</span>
<span>кого любив віктор михайлович?</span>
<span>як звали директора?</span>
<span>хто з вчителів не міг назвати правильно прізвище олі?</span>
Чарівною казкою дитинства здається нам повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять...», неначе вона народилася з народних оповідань, повних чаклунства й дива. Письменник в образі Михайлика показав себе, власні дитячі роки, враження, відкриття і витоки свого мистецького натхнення.Уся повість пронизана мудрістю природи, що злилась із мудрістю народною. Ще з перших сторінок повісті ми потрапляємо у світ народних казок, стикаємося з образами містичних легенд, з оспіваними явищами природи. Відчувається, що письменник глибоко шанує народні обряди, звичаї і традиції.І вишивані рушники, і калина, і свята повага до хліба — все це душа народу. У повісті М. Стельмаха відображено святе ставлення до землі, оранки, сівби, насіння, до дерев, з якими герої розмовляють, як із живими. Навіть показ процесу праці нагадує народний ритуал, набутий віковим досвідом. Все це мало величезний вплив на самовиховання Михайлика, на талант майбутнього митця.
Початок- десь колись, одного разу,
кінець- і жили вони поживали і добра набували)