Згідно з розповіддю старого Заповіту після виходу з Єгипту ізраїльтяни під проводом Мойсея дісталися до Сінайської пустелі. Бог, зустрівшись із Мойсеєм на горі Сінай, дав йому низку настанов, серед яких були й десять знаменитих заповідей, що стали не тільки основою іудейської і християнської релігій, а й назавжди визначили вселюдські норми поведінки. Основним лейтмотивом перших чотирьох заповідей може вважатися наказ «Не сотвори собі кумира», який означав вимогу єдиної віри. Оскільки біблійські положення багатозначні, то вимога не створювати кумира може сприйматися як застереження від бездумного поклоніння скороминущим цінностям і ідеалам.
Заповідь «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно!» може сприйматися як вимога етична — не спекулювати шанованими поняттями без потреби.
Наступна заповідь «Шануй свого батька та матір свою, щоб довго були твої дні на землі!..» навчає шанувати батьків не тільки заради продовження тривалості власного життя, а й для того, щоб бути позитивним прикладом для дітей: ти шануєш батьків, і, спостерігаючи це, твої діти будуть шанувати тебе в похилому віці.
Наступна заповідь «Не вбивай!» Вона стосується всього живого — людей і тварин. Тварину не можна вбивати без потреби. Вбивство людини — це смертний гріх. Це ж стосується і самогубства — сам себе не вбивай, бо життя подароване людині Богом, і тільки він може його відібрати.
Заповідь «Не чини перелюбу!» навчає чистоти й цнотливості у стосунках між чоловіком та жінкою.
Тільки те. що створене твоєю власною працею, належить тобі, навчає заповідь «Не кради!»
У заповідях «Не свідч неправдиво на ближнього свого!» і «Не зазіхай на дім ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані чого-небудь, що належить ближньому твоєму!» поняття «твій ближній» означає людину взагалі, а не тільки сусіда, родича чи друга. Таким чином, передостання заповідь застерігає не тільки від лжесвідчення, а й від брехні взагалі, а остання заповідь — не зазіхати на майно іншої людини.
<span>Біблійні заповіді — це джерело високих моральних принципів, за якими повинна жити людина. </span>
Ответ:
1.О котрій годині мала відбутися дуель?
1.О 7 годині
2.хто був опонентом вітька?
2.петро білий
3.Яка мала бути дистанція на дуелі?
3.12 кроків
4.Імя секунданта опонента вітька
4.Юрко Гречаний
5.Що мати вітька дала йому для того щоби він заснув?
5.молоко
6.Дівчина в яку був закоханий вітько
6.Галя козачок
7.Що хотіли зробити хлопці щоби Вітько зізнався у коханні?
7.заспівати серенаду
8.Що хлопці взяли замість сомбреро?
8.Бриль
9.До кого спочатку прийшли хлопці співати серенаду?
9.до баби Хіврі
10.Що Галя попросила зробити спочатку?
10.наносити води
11.Що було у кобурі міліціонера причепи?
11.хліб та помідори
12.Хто сказав Вітьку що усі закохані курять?
12.Федько
Объяснение:
Сіроманець — досвідчений і мудрий. Він довгий час був ватажком зграї, виховав багатьох вправних, сильних і сміливих вовків. До його порад завжди прислухалися молоді вовки, на його думку зважали, «він снився молодим вовчицям». А ще його проклинали конюхи та пастухи, коли він завдавав шкоди череді чи отарі. Сіроманець цитатна характеристика — «Потім вовк заспівав. Він співав тихим старим голосом…»; — «…він був найстарішим вовком світі. Все своє Сіроманче життя він водив зграю. Молоді вовки з лісів і яруг мріяли пройти у нього бойову вовчу стратегію і тактику. Він снився молодим вовчицям. Не один кінь з передсмертним кривавим хрипом падав на траву чи на сніг од зубів Сіроманця…»; — «… на старість вовк осліп. Бурхлива темнота зацарювала в його очах. Один лише нюх водив його по світу, і кашляти вже почав, і снився йому щоночі єдиний сон: срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами у землю, і снився він собі сам»; — «…Його проклинали конюхи та пастухи. Коли ж нічого були їсти і вовк пересиджував день або й три на болоті чи в чагарях, то й зграя сиділа позаду нього, кусаючи себе за хвости…»;
Чи бути, чи не
бути - ось питання.
Що благородніше?
Коритись долі
І біль від
гострих стріл її терпіти,
А чи, зітнувшись
в герці з морем лиха,
Покласти край
йому? Заснути, вмерти -
І все. І знати:
вічний сон врятує,
Із серця вийме
біль, позбавить плоті,
А заразом
страждань. Чи не жаданий
Для нас такий
кінець? Заснути, вмерти.
І спати. Може, й
снити? Ось в чім клопіт;
Які нам сни
присняться після смерті,
Коли позбудемось
земних суєт?
Ось в чім вагань
причина. Через це
Живуть напасті
наші стільки літ.
Бо хто б терпів
бичі й наруги часу,
Гніт
можновладця, гордія зневаги,
Відштовхнуту
любов, несправедливість,
Властей сваволю,
тяганину суду,
З чесноти
скромної безчесний глум,
Коли б він
простим лезом міг собі
Здобути вічний
спокій? Хто стогнав би
Під тягарем
життя і піт свій лив,
Коли б не страх
попасти після смерті
В той край
незнаний, звідки ще ніхто
Не повертався?
Страх цей нас безволить,
І в звичних
бідах ми волієм жити,
Ніж линути до не
відомих нам.
Так розум
полохливими нас робить,
Яскраві барви
нашої відваги
Від роздумів
втрачають колір свій,
А наміри високі,
ледь зродившись,
Вмирають, ще не
втілившись у дію.
Але тихіш!
Офелія! Згадай
<span>Мої гріхи в
своїй молитві, німфо.</span>
1. Полонені німці - щирі будівники
2. Нагідки Фрідріха
3. Злі діти розорили їх, ще й хрестик із прутків поставили
4. Фотокартка
5. Хвороба фрідріха
<span><span>6. Прикраси із цегли</span></span>
<span>7. Самогубство
8. Жовтогаряча квітка<span>, що розцвіла на клумбі.</span></span>
<span>9. Рукавиця, а в ній — фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. </span>
<span>10. "Ви не знаєте, де наш тато?"</span>
<span> </span>