<span>Людина, мабуть, найпрекрасніше боже творіння. Це істота яка може мислити і відчувати, мріяти і уявляти, любити і ненавидіти. Саме ці якості і творять людину як індивідуал. Всі люди різні, а у різних людей і різні цінності. Дехто цінить у людях їх зовнішній вигляд, тілесну красу, одяг, інші – душу, характер, а дехто оцінює людей як і по зовнішньому так і внутрішньому вигляді. В людині я найбільше ціню її риси характеру. Дуже поважаю людей, які завжди шукають щось хороше навіть у тих життєвих ситуаціях, над якими інші плачуть. Ще в людях мені подобаються такі риси як: вміння вчитися на своїх помилках, здатність визнавати свою неправоту, а також вміння посміхатись життєвим труднощам. Ось що я найбільше ціню в людях.<span>
</span></span>
Він мене навчив бути добрим хлопцем,чемним,поважним.
Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька "Котку, котку рябку, викопай нам грядку".
У піснях народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка "Історія України в народних піснях", там можна прочитати про все: і про Богдана Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.
Ответ:
Скорее всего барышня не имеет имени потому,что её образ обобщает
всех людей такого статуса,поведения.На счёт девушки,то она выступает просто как главный герой произведения
Объяснение:
Когда спрошивает ты меня любишь
