Сама природа позаботилась о том, чтобы все, что есть в ней живым, было красивым. Красивый лес оделся в зеленые одеяния, красивое поле подсолнухов, повернули свои головки к солнцу - везде присутствует красота, которая радует глаз.
<span>Ребенка с детства приучают видеть и творить красивое, потому уродливое не развивает и не побуждает к взлету мысли, творчества, стремлений. </span>
<span>Красивыми являются не только вещи или сама природа. Красивыми есть люди, особенно красивы своей душевной красотой. Потому что такие люди добрые, приветливые, они как будто светятся изнутри. Такие люди держат нашу землю, на них держится весь мир, следовательно, именно такая красота спасет мир. Это красота человечности, красота чистых чувств, красота мыслей. </span>
На мою думку осінній листочок має мало думок.Одна із них та щоб
,його підняв прохолодний вітер і листочок полетить далеко-далеко.Друга думка потанцювати в осінньому вальсі.А третя щоб,його колір був яскравим,барвистим і красивим.Ось про що думає осінній мрійник.
Бо він не хотів миритися з жорстокими реальностями життя.він тримав фотокартку двох маленьких дівчат і розумів,що їх вже не повернути
.а так хотілось.Він помер через те,що не хотів жити на землі один без родичів та друзів
Цього хлопчика звуть Івасик Телесик
Письменник перебирає тринадцять варіантів назви твору. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, - це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний, світом. І він записує: "В зелених горах".
Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто того міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: "Тіні минулого", "Голос віків", "Відгомін передвіку", "Подих віків", "Голоси передвічні", "Спадок віків". Але й ці назви автора не задовольнили. Новий варіант - "Дар предків забутих" також не влаштовував письменника. І він замінив цю назву іншою - "Тіні забутих предків". Тоді ще раз перебирає можливі комбінації із словом "предки": "Голос забутих предків", "Слідами предків", "Сила забутих предків". І, нарешті, остаточно зупиняється на назві "Тіні забутих предків", що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.
