Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.
Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»
Риси характеру Климка:
а) щирий, добрий, працьовитий;
б) мужній, вольовий;
в) благородний, чуйний, уважний, турботливий
г) винахідливий.
Прагнення Климка
а) прагнення навчитися;
б) відповідальний за доручену справу;
в) шанобливе ставлення до дружби
Значення образу Климка
а) залишився сиротою, так само як і автор твору;
б) виховувався у дядька, який теж загинув від німецької бомби;
в) риси характеру.
Кожен в своєму житті повинен вибирати, це постає переж нами в різних ситуаціях. Ми вибираємо від самого простого, до найскладнішого. Не важливо що ми вибираємо, яку цукерку з"їсти чи куди далі піти навчатися, завжди потрібно подумати, обміркувати. Адже за нашим вибором тягнеться подальший результат. Твій вибір - твоє подальше життя, твоє майбутнє. Тому, потрібно завжди обдумувати своє рішення. Навіть в казках постає перед героями право найпростішого вибору : "На право підеш - багатим будеш, на ліво підеш - жонатим будеш, прямо - коня втратиш". Не потрібно шукати легких шляхів, пішовши незвіданою стежкою, ти не зустрінеш конкурентів. Вибір за тобою!
<span>У «Літописі руському» є легенда про долю юнака-половця, який потрапив у полон і, маючи заможне життя, забув свою Батьківщину. Спляче серце половецького сина розбудив сильний запах тонкої гілочки степового зілля, що зветься євшан.
Для сучасного українця це може бути мак, верба, калина, волошки.
Серед предметів - прапор(або жовто - синя стрічка), зображення герба, вінок.</span>
Історія написання:<span> 1937 року батька Григора Тютюнника було арештовано як ворога народу й заслано до Сибіру, а мати подалася його шукати з жінкою-суперницею, яка любила батька. Тютюнник згадував: «Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за маму, старша за батька. Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і безвзаємну. Отож Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки... Ти подивись, яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами... Мабуть, одна вона в цілім світі шукала підтримки в своєї суперниці, співчувала їй і жаліла. І якщо доля дасть мені таланту... Не дивися так скептично... Не таланту — Бог із ним... Якщо поталанить щось написати — воздам хвалу жінці й красі». У новелі письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього кохання й обережне ставлення людей один до одного.</span>
Мені надзвичайно сподобався вірш "Цар Плаксій а Лоскотон".Цар Плаксій був дуже егоїсичний по відношенню до інших.Мене обурює в його поведінці те,що він <span>б</span>ув невихованим.Завжди він проливав сльози.Його слугии ерпіли а вірно йому служили.
