Цікавим є персонаж Іван Котигорошко, з яким втікачі познайомились у табори біля переправи. Йому притаманні риси воїна: безстрашний, сміливий, той, ще не боїться смерті.
Він не кинув Остапа напризволяще, коли його схопили козаки, що відловлювали селян-втікачів. Справжня мужність, схильність до взаємовиручки – ось ті благородні риси, якими наділено Івана і через яких його було позбавлено життя. Він загинув як справжній воїн – у бою. Трагічний фінал цієї повісті підсилює й без того глибокий драматизм усіх випробувань, що пережили герої. Смерть Соломії, яка потонула в Дунаї, до останніх хвилин своїх не втрачаючи надії, не зраджуючи собі, з великим коханням у серці та нестримною жагою до волі в душі, була трагічною згадкою на все життя Остапу, який хоч і вижив, але не здобув ані щастя, ані волі.
-народна творчість
-зарубіжна література
-творчість реабілітованих українських письменників
1.Автор – Михайло Коцюбинський.
2. Назва твору –“На камені”.
3. Рік видання –1902р.4. Новелістична акварель
«Цвіт яблуні» Рік написання — 1902 Тема — переживання батька, що втрачає єдину дитину. Жанр: новела (хоча автор визначав її як етюд) Ідея: «Як серед горя,що здається безпросвітним,гнітючим,паралізуючим життя,все-таки проривається життя»
Під героїном ;) :) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) ;) :):):):):):):):):):):):)::::))::):::):):)::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::::))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Ви, діти сучасності, необдумано нищили життя іншої людини, не розуміючи її внутрішнього світу. ви не мали права робити цього, навіть якщо цей дядечко мав причетність до війни. так, спочатку ви й подумати не могли, що у нього теж є свій маленький світ, своя родина, діти. вам і не уявлялось, що коли він приходив додому, то цілував у щоку кохану і підкидав донечку до стелі. ви - жахливі діти. тому я, суддя всіх казок і повістей, засуджую вас пережити долю гера пепеможеного!