Поет — герой поеми «Давня казка», не відділяє свого життя від життя народу. Поет заслужив у людей велику повагу й довір’я своєю відданою працею. Граф Бертольдо у творі є уособленням ворожих народові сил. Він повна протилежність Поету: позбавлений творчої фантазії, лицар убачає у впливі поетового слова на сільську молодь «диявольське наводження», чаклування. Поет: «Божа людина», «лиха не боюся», «я на крилах думки лину», «завжди вільний», «навесні… оживляв сумну діброву», гордий, стійкий, сміливий, мужній, відданий народові, впевнений у своїх діях, безкорисний, вдячний, добрий, талановитий, шанобливий до простого народу.
Бертольдо: «лихий такий, крий Боже», лякливий, корисливий, практичний, пихатий, упертий, жадібний, підступний, бездушний, зневажливий до народу, позбавлений творчої уяви та фантазії.
Міо хлопчик дев'яти років який був усиновлений тіткою Едлі і дядьком Сікстеном.Хлопчика названі батьки сприймали, як тягар і постійно йому докоряли
<span>- Пригадую ще,- продовжив свою розповідь Віктор Олексійович далі,- сварківці розповідали, що з ранку того дня в селі вони бачили пару сіроманців, напевне вовка і вовчицю. Хтось із них забіг до стайні, його закрили у приміщені, а потім знешкодили. Селяни казали, що скоріш за все загинув вовк, а вовчиця, мабуть, і сиділа на купі піску біля Кобівщини і сумувала за загиблим хазяїном – сіроманцем та була не дуже голодною, тому і не напала на поодиноку людину». Зважаючи на цей випадок, Віктор Олексійович зробив для себе такий висновок: по можливості не їздити самому вночі з роботи додому, а залишатися на ночівлю у населеному пункті. </span>
<span> Роль книги у
сучасному житті </span><span><span>Кожен із нас ,
напевно, має вдома книгу. І кожен із вас читав книжки. Книга – морська глибина,
де ми кожен час понурюємось ще далі і далі, швидше розуміємо зміст. Скільки вже
часу пройшло, люди винайшли планшетні комп’ютери, електронні книги, ноутбуки и
т.д. Деякі вважають, що всі сили, які люди використовували протягом багатьох
століть на книги, треба розвернути на нові види технологій, деякі навпаки,
вважають, що книга – це символ життя, і вона не повинна зникнути. З однієї
сторони, ми не можемо обійтись ні без телефонів, комп’ютерів, з іншої і без
книги наше життя стає похмурим, непривітливим. Проте мій досвід показує, що
роль традиційної книги не зменшується, але навіть зростає. Аромат палітурки,
шелестіння сторінок, але головне – певна
зосередженість, серйозність, увага, які потрібні при спілкуванні з книгою, –
все це спрямовує людину до сприйняття
традиційних цінностей. Книга – наша вічна молодість. Сучасні підлітки дуже
захоплюються новими пристроями, їх не цікавить ні книги, ні взагалі уроки та
школа. Але є й такі , які вважають що школа та книга мають великі значення у
сучасному суспільстві. Стів Джобс, засновник корпорації </span>Apple<span>, дуже
любив читати, мав при собі велику бібліотеку книг різних народів світу. У
результат він став генієм, який перевернув життя до гори ногами, створюючи
комп’ютери. Тепер у кожного другого є
iPad або iPhone, якими активно користуються в дорозі, в офісі, навіть на
відпочинку, але чи багато хто читає на цих пристроях літературні твори? Книга
безнадійно програє (принаймні, для молодого покоління) в конкуренції з відеофільмами,
з Інтернетом. Книга повинна залишитися! Через неї передається інформація, яку
люди собі й представити не могли. Може через 10 років винайдуть гнучкі
планшети, або принтери, які не будуть потребувати фарби, може бути й так, але
книга ніколи не повинна зникнути з очей людства, адже книга – вічна скарбниця
знань для кожного з нас!</span></span>