Іван Франко-великикий поет свого народу.Його любов,віра і надія об'єднали тисячі,а сьогодні й більше сердець,всиляючи надію і віру в майбутнє країни.
Нелегкий був життєвий шлях Франка.Після смерті батька мати в друге вийшла заміж,вітчим допоміг здобути освіту.
Коли був студентом його в 1877 р було заарештовано і таких арештів було багато.
Твори Франка вийшли 20- та 50- то ними виданнями.І.Франко у своїх творах змальовує яскраві образи борців,геоблених та знедолених,але красивих у душевних переживаннях і мріях людей.
Новела «Intermezzo» — один із кращих творів Михайла Коцюбинського. Тема — роль митця і призначення мистецтва в суспільстві. В основу твору лягли враження автора від перебування в селі Кононівці, куди він їздив на перепочинок. М. Коцюбинський любив природу, але спочатку й вона викликає відразу. Втома міцно тримає душу письменника, він бореться з нею за свій душевний спокій. І втома поступово відступає. М. Коцюбинський милується природою, подовгу гуляє полями. У листі він зізнавався: «Так полюбив земні простори, сонце, що мені жалко години, проведеної у хаті». Саме тут, серед кононівської природи, зустрівся автор з дійовими особами новели.
У підзаголовку до «Intermezzo» написано: «Дійові особи» і подається їх перелік. Зозуля, жайворонок, три білі вівчарки, ниви, сонце, моя утома, людське горе. На перший погляд, їх і дійовими особами не назвеш, та вони тісно пов'язані між собою, доповнюють одне одного, зумовлені ідейним змістом. Спочатку природа ніби протистоїть ліричному герою: «На небі сонце — серед нив я». Поступово відновлюються сили героя, сонце змінює його настрій, стає бажаним гостем. У закличних словах: «Погаси сонце й засвіти друге на небі...» відчувається готовність героя до нової боротьби. Розгортанню образу сонця допомагають зозуля й жайворонок. Під натиском сил природи відступає «утома». Спершу вона повністю заволоділа героєм, та проходить час, і вона нагадує про себе тінню чи хмаринкою на якийсь час та й поступається місцем сонцю.
Образ селянина — це втілення народного героя. Зустрівшись із ним, герой відчув усі страждання бідного безземельного затурканого селянства. Образ селянина уособлює народ, за щастя і свободу якого повинен боротися митець своїм художнім словом. Ліричний герой співпереживає горю селянина, думає про долю трудящих.
Новела «Intermezzo» — суцільний пейзаж, і в той же час ми не бачимо природи, не знаємо, що в ній відбувається. Перед нами — душа ліричного героя. Саме душею заволоділа втома, саме в душі грає жайворонок на голосній арфі, глибоко в душу западають слова селянина. «Дійові особи» символізують складну боротьбу, що відбувається в душі героя, передають, як поступово, відпочиваючи, приходить він до усвідомлення необхідності боротьби.
<span>Дійові особи новели «Intermezzo» — символи суперечливих почуттів та переживань ліричного героя, який втілює кращі риси митців своєї епохи. </span>
Тому що Т.Шевченко порівнював Прометея з українським народом якому набагато боляче ніж іншим адже це серце символізує нашу свободу волю яку орел(двуголовий орел росії) хотів нас позбавити.серце це наш скарб і воно набагато більше болить.Ось чому (це на мою думку)
Художні засоби у вірші М.Вороного "Іванові Франкові"
:
Звертання: мій учителю і друже; о, друже мій; мій славний друже.
Еітети: скажений шал, невгамовне сумління, велетень могучий, меч блискучий, страшні удари, таємні чари, святоблива ліра, нікчемний крам.
Протиставлення: велетень-гнобитель/геній-визволитель.
Порівняння: влучна, як з неба блискавиця; стоять, немовби теж до бою; зав'януть, як без сонця квіти.
Риторичні оклики: О, ні!
Риторичні запитання: Чи все ж те розумом збагнути,
/ Що дасться серцеві відчути?
І чи можливо без утрати
/ Свобідний творчий дух скувати?
Єдинопочаток(анафора): В ній в с і краси кольори сяють,
/В ній всі чуття і змисли грають!; Всі наші радощі і жалі,
Всі ті боління і надії.
Тарас Шевченко - Людина з великої літери. Саме Тарас Шевченко був великим діячем укр культури, народу. Кожне слівце Тараса Шевченка для України і українців є гордістю, славою і, звісно, окрасою укр мови, тому що ці слова прикрашають нашу рідну мову.
