Нас доїдає холод зимовий
бо скінчився ліс сосновий
сумно зтлів,.. як зайчик
на кострищі побігайчик
Вам повертається те, що ви віддаєте. Наприклад, ви
пожертвували гроші на якусь добру справу, і ця пожертва обов’язково
повернеться до вас. Тому що те, що ви даєте, у
Вселенському розумінні, завжди повернеться до Вас... Не обов’язково в
грошах... Адже натомість тих папір’яних купюр ви можете отримати,
скажімо, підвищення на кар’єрній сходинці чи заробітної платні, чи
вдалий контракт, чи здоров’я, чи, може, ще щось суттєвіше... <span>Правда, віддавати потрібно з чистим серцем і відкритою душею...</span>
1. Яким був Максим? - Сміливим, волелюбний, вірним, патріотом.
2. Максим вважав що краще, померти чи жити у неволі? - Померти.
3. Кого любив Максим? -Мирославу.
4.Як звали батька Максима?- Захар Беркут.
5. Що зробили монголи з Максимом?- взяли у полон.
6.Який вигадав план Максим щоб вбити монголів?- загнати у тухолську долини а там втопити або виморити голодом.
Сподіваюсь знадобиться.)
Але це тільки про Шевченка
Спочатку хочеться сказати, що Тарас Шевченко — один з най- талановитіших поетів свого часу. Він надзвичайно любив природу свого рідного краю, замиловувався нею, опоетизовував її у своїй творчості. Природа була для нього живою істотою, яка мала свої примхи, певні думки, яка мала свої страждання. Особливо ж мені хотілося б зупинитися на такій його поезії, як «Ой діброво — темний гаю!».<span>
Надзвичайноромантично зображує поет зміну пір року. Діброва в поезії постає молодою, вродливою дівчиною, яку увесь час вбирає у чарівні сукні її батько, темний гай:Ой діброво — темний гаю!Тебе одягаєТричі на рік-.. Багатого Собі батька маєш.Він то одягає її у пишне зелене вбрання, то в золотий, розкішний одяг, то в білосніжну, м’яку шаль.Тарас Шевченко був закоханий в українську природу. Він вважав, що немає у світі красивішого краю, чарівнішої природи, ніж природа України. Саме тому вона бачиться поетові рлюдне- ною. Мотив оспівування природи є наскрізним у творчості Тараса Шевченка. Через це його називають співцем рідного краю, рідної природи.'II варіантБільшість віршів Тараса Григоровича Шевченка присвячена тяжкій долі кріпацького люду, засиллю панів, боротьбі народу за своє щастя.Але є в нього й ліричні твори, де описується краса української землі. Серед них мені особливо подобаються «Сонце заходить, гори чорніють...» і «Тече вода з-під явора-..».Перший вірш сповнений спокою, тиші: ось закінчився ще один день, і все відпочиває:Сонце заходить, гори чорніють,Пташечка тихне, поле німіє,Радіють люде, що одпочинуть...Поет у думках лине на Батьківщину, згадує і такий знайомий садочок, і мальовничі хатки, і «поле, і гай, і гори». Колись він гуляв тут з дівчиною, зустрічав ранок. Чи пам’ятає ще вона його, чи ходить зустрічати зорю на небокраї?У цьому творі відображається внутрішній світ Шевченка, його любов до України і туга за нею.У вірші «Тече вода з-під явора-..» перед нами також постає мирна картина:Тече вода з-під явора'Яром на долину.Пишається над водою Червона калина.</span>
<span>Невеличкий струмок поступово перетворюється на повноводну річку, береги якої прикрашають гнучкі верби та лоза. В очеретах живуть качки, вирощують своїх діточок. А вода тече далі і край міста стає ставом. Щоранку сюди приходять за водою дівчата, співають пісень.<span>Шевченко в ліричних віршах не лише майстерно змальовує красу рідного краю, а й розкриває нерозривний зв’язок людини з природою. Я вважаю, що такі твори допомагають нам стати кращими і більш мудрими.</span></span><span>
</span>