<span>Думки, мрії, живі істоти, гвалт міста, радість і турбота,- це те що оточує нас кожного дня. Світ наколо нас дуже суперечливий. З одного боку він щомиті змінюється, а з іншого сутність речей будь якого часу залишаеться єдиною. Інколи ось так зупинишься на хвильку і потім вже не знаєшь чи біжать за тип світом навздогін, у безкінечній гонці, чи залишить все як є. Взагалі то, із розвитком суспільства все меньше й меньше часу залишається у людини для того щоб жити. Жити насправді, а не кружляти по колу буденних справ. Ось, ще кілька століть назад цінність часу не була на стільки значною. Це можно побачити глянувши на годинник. Спочатку в нього була лише одна стрілка для показу годин, потім друга для хвилин. Зараз же цінна не те що кожна секунда, цінна кожна мить. Як хочеться за всім встигнути, все пізнати. Але найчастіше ми на це не спроможні, з*являється необхідність розставляти пріоритети, розділяти речі на більш й менш важливіші. Постає вибір. Усе нашежиття складається із суцільного вибору власного шляху. Для кожного він свій, і сутність його для кожного є правдивою. Ніколи не можно казати: "Ти живеш неправильно!",- лише дивлячись і спираючись на власний досвід і відчуття правдивості, бо інколи такі думки закорініються у нашому бутті й хтось все явно не має вибору, як тільки підкоритись системі. А може йдучи своїм шляхом він досяг значих успіхів. Треба вірити у себе, свої переконання, мати власну думку та бути упевненим у своїх силах.</span>
Я вважаю, що поняття друг і товариш є різними. На мою думку, справжніх, щирих друзів у нашому житті є небагато, тому ми повинні цінувати кожну мить з ними.
По-перше, справжній друг не повинен брехати. Тому що відносини, які побудовані на неправді довго не протягнуть. Він повинен щиро радітити за твої успіхи і допомагати у скрутну мить. Яскравим прикладом, лицемірного друга є образ Грицька з роману П. Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". На перший погляд здається, дружба Грицька і Чіпки міцна, <span>але коли Чіпка добре хазяйнує, міцно стоїть на ногах, то Грицько йому добрий товариш, але варто схибити зі шляху – і «друга» як не було. Таких "друзів" варто остерігатися. Прикладом вірної дружби є дружба Низа та Евріала з поеми "Енеїда" І. Котляревського, де хлопці готові віддати один за одного своє життя.
Отже, без друзів у сучасному світі неможливо прожити, але друзів слід обирати дуже обачно</span>
В літку були найкоротші ночі,через те я могла грати з друзями на вулиці майже цілий день. Були рясні та безхмарні ранки. В день було найгарячіше повітря і ми разом з сім'єю їздили до річки. Дуже пекло безжалісне сонце. Я їла завжди морозиво. Була неймовірна безвітряна погода. Ось таке було пекуче літо.
Помер
нет его
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
