Вже на перших сторінках роману ми знайомимося із головним героєм — п’ятнадцятирічним капітаном.Хлопець був сиротою й виховувався у дитячому будинку. Ніхто не знав його справжнього імені, адже Діком його назвали на честь жалісливого перехожого, який знайшов на вулиці малюка. А прізвище Сенд, що перекладається з англійської як «пісок», — на згадку про місце, де його знайдено: «на ріжку піщаної коси Сенді-Гук, що утворює вхід до порту Нью-Йорк у гирлі річки Гудзон».На відміну від своїх однолітків Дік був дуже серйозним і відповідальним. У його очах пломеніла рішучість. Він міг вже-ориймати рішення і доводити свої задуми до кінця. Хлопець рано усвідомив своє становище, тому вирішив попри все стати справжньою людиною. Дік Сенд навчався постійно і не хотів зупинятися на досягнутому.На думку письменника: «Хто з дитячих літ усвідомив, що праця — це закон життя, хто змалу знає, що хліб заробляється тільки в поті чола, той завжди готовий на великі справи і в свій день знайде і волю, і силу, щоб їх здійснити». Ці ключові слова, які розкривають характер головного героя.Дік Сенд — юнак відповідальний. Опинившись у скрутному становищі, він здатен не тільки приймати рішення, а й досягати своєї мети. Внаслідок нещасного випадку він стає капітаном великого судна. Він усвідомлює, наскільки безпорадними є всі ті, хто залишився на палубі, — п’ятилітній Джек, його мати місіс Уелдон, врятовані негри.Хлопець взяв на себе велику відповідальність. Можливо, не кожен дорослий досвідчений чоловік у подібних обставинах наважився б зробити такий відповідальний крок.На противагу герою письменник зображує злодія Негору, корабельного кока, який, шукаючи власної вигоди, зробив усе, аби «Пілігрим» загинув.Розумний, кмітливий Дік врешті-решт викриває вбивцю і рабо- торгівця, карає його справедливо за всі злочини. При цьому важко навіть уявити, скільки сили, фізичної й духовної, знадобилося юнаку, щоб не впасти, не зрадити, не розгубитися. Усі небезпечні пригоди довели, що Дік Сенд — справжній герой, людина з великої літери. Він не плакав і не боявся, а загартовував свій характер, захищаючи тих, хто не мав змоги дати відсіч негіднику Негору.<span>
</span>
Моє дитинство відрізняєця тим що в нас час є и планшеті , и ноутбуки . А у Тараса не було книги . Саме головне це те що у Тараса не було рідних людей були тікі брати та сестрі . У нас є сім'ї - батьки,сестри и т.д. И це наш скарб . Без них нас би нихто не ідтримав .
Як всім відомо Прометей це боге вогню.Це був дуже відомий бог у свої часи.Його вважали дуже сильним,могучим і також хітрим.Якось вкрав Прометей вогонь,у свого найкрашого друга Гефеста, для людей.Цим самим він пішов на перекор Зевсу,який не хотів допомогати людям.Але Прометей не зміг дивись на горе людське.Потім він їх навчив рахувати,писати,він навчив їх искусств.Познайомив з металами,навчив як добувати і обробляти із недру землі.Але як відомо за Прометей був наказан Зевсом.На мій взгляд це дуже жорстке покорання.Його пркавали до гори,прибивая на руки і на ногі стальні цвяхи,також йому встромили цвях у груді.На мій погляд це був дуже хоробрий,добрий і відзивчівий бог.
Ну кароч там було так:Були собі гуси не просто гуси а й ще лебеді ну і в розповіді розповідаэться шо вони летіли і леліти вони довго іщасливо:-)
За допомогую цього приладу визначають
кількість водяної пари в 1 м³ повітря, виражена у грамах, - це гігмометр
