Жанр: Громадянська лірика. Тема: Зображення непосильної праці жінки-кріпачки, яка мріє про майбутню щасливу долю своєї дитини. Ідея: Засудження панства, самодержавства, що гнобило простий люд, лишало його можливості вільно жити і працювати на рідній землі. Основна думка: А) кріпацтво є перешкодою для повноцінного щасливого життя народу; непосильна праця, приниження гідності, безправ’я, відсутність волі — ось, що характерно для уярмленого селянства; Б) сон — це мрія кріпачки, її прагнення здобути волю хоч не собі, а своєму синові. Римування: Перехресне. Віршовий розмір: Ямб. «На панщині пшеницю жала» художні засоби Порівняння: «Попестила; і ніби сном /Над сином сидя, задрімала». Повтори: «дожать… дожинать», «вольній… волі». Епітет: «веселім полі».
3 розділ 1.Прихисток для Климка
2.Товариші хлопчика
3.Прихід італійців
4.У місті
5.Зустріч з Наталею Миколаївною
4 розділ 1. Климко на базарі.
2. Климко захистив дівчину.
3. Зустріч з тіткою Мариною.
У притчи є повчальний зміст, тобто підтекст. Казка є здебільшого вигадкою та із щасливим кінцем.
<span><span><span><span>
Товары (кг.)
</span><span><span>
Цена, руб.</span></span><span><span>
Продано, натур. ед.</span></span><span><span>
Стоимость прод. в отч. периоде по ценам:</span></span></span><span><span><span>
Базис.
период</span></span><span><span>
Отчёт.
период</span></span><span><span>
Базис.
период</span></span><span><span>
Отчёт.
период,</span></span><span><span>
Базис.
период</span></span><span><span>
Отчёт.
период</span></span></span><span><span><span>
Картофель</span></span><span><span>
16</span></span><span><span>
15</span></span><span><span>
80000</span></span><span><span>
100000</span></span><span><span>
1280000</span></span><span><span>
1500000</span></span></span><span><span><span>
Капуста</span></span><span><span>
20</span></span><span><span>
20</span></span><span><span>
45000</span></span><span><span>
50000</span></span><span><span>
900000</span></span><span><span>
1000000</span></span></span><span><span><span>
Морковь</span></span><span><span>
40</span></span><span><span>
35</span></span><span><span>
15000</span></span><span><span>
20000</span></span><span><span>
600000</span></span><span><span>
700000</span></span></span><span><span><span>
Молоко</span></span><span><span>
50</span></span><span><span>
60</span></span><span><span>
12000</span></span><span><span>
10000</span></span><span><span>
600000</span></span><span><span>
600000</span></span></span><span><span><span>
Творог</span></span><span><span>
150</span></span><span><span>
180</span></span><span><span>
4000</span></span><span><span>
5000</span></span><span><span>
600000</span></span><span><span>
900000</span></span></span><span><span><span>
Сметана</span></span><span><span>
200</span></span><span><span>
200</span></span><span><span>
200</span></span><span><span>
500</span></span><span><span>
40000</span></span><span><span>
100000</span></span></span></span></span>
Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час
<span> (за поемою І. Франка "Іван Вишенський") </span>
<span> Коли читаєш поему Івана Франка "Іван Вишенський", то відчуваєш, що кожний рядок, кожне її слово звернене до нас сьогоднішніх. Афонський чернець надзвичайною силою свого красномовства став на захист українства, виступив проти нищення народу, його віри і мови. </span>
<span> І це був його вибір, який він зробив після порушення обітниці мовчати протягом десяти років. Ось він, немолодий самітник у печері на горі Афон, після довгої Молитви виходить із свого заточення, щоб подивитися на народження нового дня. Зворушено серце відкликається на тугу та біль за рідним українським краєм, бо він болів болем своєї України, страждав її стражданнями. </span>
<span> У своїх посланнях і вченим мужам, і "простолюдинам Іван Вишенський звертається із закликом боронити національну гідність, не допускати пригнічення рідної мови, спотворення віри. Чи не перегукуються ці вимоги афонського самітника з актуальними вимогами сьогоденної української нації? Пройшли віки, а заклики до національної гідності і сьогодні на прапорах моєї країни. А питання про місце української мови в українській державі ще й досі дискутується у різних колах. </span>
<span> Актуальними у наш час є й дорікання І. Вишенського владикам, що замість догляду за паствою пильнують лише свою вигоду. Закидав він і панству, яке зовсім відірвалося від народу. Хіба не вгадуються тут паралелі із сучасним українським суспільством? </span>
Ось у чому я вбачаю актуальність вибору Івана Вишенського в наш час. Щодо мене, то хотілося б повторити рядки із Франкової поеми, які можуть бути дороговказом кожному моєму співвітчизникові, що любить рідну землю:
<span> ...Дай мені братів любити </span>
<span> І для них життя віддати! </span>
