Тема: показ боротьби польського народу за незалежність; загибель жителів Світязя
Ідея: уславлення патріотизму простих людей. (Воля, незалежність народу, служіння батьківщині, протест проти гноблення). Сила народу — у його єдності, вірі, патріотах
Ответ:
Сашко з Софійкою зупинили прокляття, врятувавши Катрю із її сім'єю. Дід Толя повернувся до сім'ї написавши лист про те, що з цим бізнесом у нього трапився провал у пам'яті і він геть забув про сім'ю. Бабуся сердилася, але коли вона у письмі прочитала, що він, дід Толя, який був сиротою, згадав про те, як його виховувала бездітна, добра Катерина. Оскільки Катерина загинула 50 років тому (а її Софійка з Сашею врятували), бабуся термін "провал у пам'яті" сприйняла буквально і таки пожаліла "склєрозика", як вона зрозуміла.
1.Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старiй матросцi, що була колись
голубою, а тепер стала сiра, та ще в дядьковiй Кириловiй дiжурцi. Тiй
дiжурцi, як казав дядько, було "сто лiт", i не рвалася вона лише тому, що
зашкарубла вiд давньо? мазути. Не брали ?? нi дощi, нi снiг, анi сонце.
Пахла дiжурка паровозом. Уночi вона нахолоняла, а вдень аж димувала на
сонцi, пахла ще дужче i пекла плечi та спину.
Климко жив удвох з дядьком Кирилом, вiдколи осиротiв. Жили вони в
залiзничному барацi при самiсiньких колiях. I коли мимо гуркотiв важкий
ешелон, барак теж нiби зривався з мiсця: двигтiли стiни, дрижала пiдлога,
бряжчали шиби у вiкнах, а барак мчав i мчав. Потiм, коли ешелон даленiв,
гуркочучи тихiше й тихiше, барак знову зупинявся i стояв, як i ранiш, i
пiд вiкнами в нього знову цвiрiнчали горобцi.
2.К лимко й не боявся ночей, тому що барак майже нiколи не спав увесь. У
ньому жило багато людей, всi вони працювали на станцi?, ходили на роботу i поверталися з не? хто коли, отож у барацi хтось та не спав. До того ж
стояв барак у такому веселому мiсцi, що його з усiх бокiв осяювали вогнi -
зi станцi?, з вагоноремонтних майстерень та вiд шахти, - i вiн плив щоночi
в тих вогнях, наче корабель у срiблястому морi.
Родинно-побутові пісні і балади мають спільні риси:
- народна основа творів;
- тематика: соціально-побутова (кохання, родина, трагічні обставини);
- драматичний сюжет;
- велика увага приділяється моральним проблемам;
- романтичний характер зображення;
- повтори, діалоги.
Приклади родинно-побутових пісень: "Ой там за горою", "Запрягайте, хлопці, коні", "Головонько моя бідная".
Приклади балад: "Ой чиє ж то жито", "Да шумить чудо дібровонька".
Вірші Павла Григоровича Тичини часто порівнюють з музикою. Вони її
справді звучать, як музика. Уважно прислухайся і почуєш шум гаїв,
жебоніння струмка, подих вітерцю...
Багато у творах Тичини світла та барв.
Його поезія музична, але й живописна.
