Мелашка
<span>Лаврін стояв під вербою недалечка од дівчини й дивився на неї. Сонце грало на </span>
<span>червоному намисті, на рум'яних щоках. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, </span>
<span>як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, </span>
з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та
<span>червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні </span>
<span>брови, густі-прегусті, як шовк. </span>
<span>Лаврін </span>
<span>Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились </span>
<span>привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, </span>
<span>рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на </span>
<span>матір.</span>
Ознаки сентименталізму в
повісті «Маруся»: письменник наділяє Марусю й Василя надмірною
чутливістю й душевною вразливістю, вводить у повість мотиви віщування
серця, смерті з туги за коханим; у зображенні Марусиного батька
виявилося прагненя Квітки показати життя селянина в прикрашеному
вигляді. Василь, як і Маруся, зображений ідеально як зовні, так і
внутрішньо; герої закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без
одного.
1,Опіка матері 2,Смерть батьків 3,Догляд наймитів за павлусем 4,Ледачий Павлусь 5,Відмова від дороги до "скарбу 6,Щасливий Павлусь 7,Сімейне життя хлопця 8,СОН НАВІКИ"
ЗАГАДКА: красная курочка снесла черное яичко. Дети долго думали ,но мать любила загадывать загадки детям и они вспомнили,что ответ-ОГОНЬ. И они прошли дальше.Увидев дом Бабы Яги дети взяли палки и зашли в дом... Бабы небыло,но вдруг как выскочит из камина и бросила детей в подвал. НО брат схитрил и они выбрались из подвала. И заставили изготовить зелье. Они получили зелье и вылечили маму.