Вона була гарнесенька, білява, з блакитними очицями. І одразу сподобалася Моховинці.
Ха-ха,я день назад это зделал!
1 "...як урочисто проважали в поле плугатарів із раннім плугом..а яка то була радість,коли орач виймав тобі з торби шматок хліба і казав,що він від зайчека"
2 "...мати починає тигце розмовляти з насінням,одне вихваляючи,а друге жаліючи або навіть гудячи"
3 "..отак вигриваю гарбузове насіння...щоб у ньому раніше прокидалося життя і щоб гарбузи були більшими"
<span>Добро і зло у повісті Григора Тютюнника «Климко" Зло Добро - війна,розруха; - люди залишалися без даху над головою,без одягу,продуктів харчування; - їх відправляють у неволю; - вони зазнають принижень; - дехто зраджує батьківщину,дехто намагається нажитися на людському горі; - безневинна смерть. - люди не втрачають віру в перемогу справедливості; - допомагають один одному,здатні до співчуття, до самопожертви; - добрі, привітні; - поріднилися через спільну біду; - чутливі до краси.</span>
Степан Радченко - головний герой роману. Перша зустріч його з містом відбувається коли юнак приїжджає туди на навчання. Молодий, амбіційний, наділений інтелектом хлопець прагне піднести село на новий рівень, вдихнути в нього нове життя. Сповнений шляхетних помислів, Степан готовий до дій. До самого міста юнак ставиться вороже. Все навколо чуже для нього. Проте в міру з тим як змінюється соціальне становище героя змінюється і його думка. Зваблений містом, головний герой сам стає одним з городян від яких раніше цурався, він кидає те, заради чого приїхав і йде власним шляхом. Тож з одного боку можна вважати, що Степан підкорив місто, адже він досяг значних успіхів та став відомим письменником. Та на мою думку - це місто підкорило його, томц що він став частиною цього міста, воно поглинуло його залишивши порожнучу в душі.
Це треба виписувать дати і що відбулося