Одного літнього дня весь час йшов дощ, точніше була злива з вітром,
громом та блискавкою. У нас удома вимкнули струм, тож не працювали ані
комп’ютер, ані телевізор, навіть музику не можна було слухати, ще й
довелося вимкнути мобільний телефон. Я був сам дома, і мені стало
сумно, бо я не міг просто поговорити з кимось. Мій настрій зіпсувався
вкрай. У кімнаті було темно через дощ, і навіть книжку не можна було
читати…
Я підійшов до вікна, за яким лютувала буря. Яким яскравим стає
листя, обмите дощовою водою! А от квіти в саду зовсім не бояться зливи –
вони хиляться від вітру, який тріпає їхні красиві бутони, але з
радістю п’ють свіжу вологу. Величезні краплі радісно вдаряються об
землю, створюючи бульбашки, а вздовж дому вже течуть річки…
Поступово гроза минула, вітер вщух, а дощ усе не закінчувався. Тоді я
відкрив кватирку і вслухався в його рівномірний шум. Мені подобається
звук дощу, він допомагає розслабитися й відпочити. Звук різниться
залежно від того, куди падають краплі. Дощ ніжно шелестить по листю
дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. Той
літній дощ поступово вщухав, а я все не міг відірватися від вікна…
Потім увечері вийшло сонце, швидко підсушило асфальт. Дощ змив пил з
доріг, напоїв рослини життєдайною вологою, освіжив повітря. Мені
сподобалося спостерігати за тим, що відбувається в природі. Я більше не
відчував себе самотньо в той день, бо в мене з’явився новий добрий
знайомий – літній дощ.
Яке суворе слово – Україна
У ньому дзвін шабель, і гук гармат,
І тулумбасів грім, і попелище хат,
Й китаіікою накрита домовина.
Ю. Мушкетик
Скільки їх, народних героїв, відомих і невідомих, віддавали своє життя за Україну, віками боролися за її волю та незалежність і гинули з думкою про неї. Їх імена, можливо, і не збереглися б, якби не народна пам'ять, яка уславила подвиги своїх героїв у перлинах українського епосу – думах. Назавжди в пам'яті нащадків залишаться козак Голота, Самійло Кішка, Іван Богун, Максим Перебийніс, Богдан Хмельницький та інші герої, які були хоробрими, мужніми та відважними, жили й боролися в ім'я свого народу та рідної землі.
Саме про одного з таких героїв, який "не боявся ні огня, ні меча, ні третього болота", і розповідається в "Думі про козака Голоту".
Козак Голота – це узагальнений образ народного героя, що стояв на захисті мирної праці людей, боронив рідну землю від турків і татар. У думі змальовується поєдинок Голоти з багатим татарином, який мріяв упіймати козака й запродати його в рабство. Хитрому, жорстокому та жадібному татаринові народ протиставив свого улюбленця, якого наділив найкращими людськими якостями. Голота сміливий і відважний, кмітливий і дотепний, справедливий і чесний, має надзвичайну силу й наганяє жах на ворогів. Але він убого вдягнений ("шапка-бирка зверху дірка", його "шати дорогії" – це "три семирязі лихії", "постоли в'язові"). Його одяг і прізвище свідчать про те, що Голота – простий трудівник» який і був справжнім охоронцем рідної землі. Козак убиває татарина, що символізує віру народу в перемогу над ворогами.
Інший герой думи – Самійло Кішка – особа історична. Брав участь у морських походах козаків проти Туреччини й потрапив у турецький полон, у якому провів 25 років. Але бувши людиною волелюбною та хороброю, він організував повстання козаків-невільників на турецькій галері й повернувся на Україну, де був обраний гетьманом.
Правдиве змалювання важкого становища українського війська під час облоги Вінницької фортеці ми бачимо в "Думі про Івана Богуна". Герої цієї думи – Богдан Хмельницький та Іван Богун – це мужні захисники своєї Батьківщини, готові віддати власне життя, аби охоронити українські землі від польсько-шляхетських загарбників.
Усі герої народних дум – чесні, відважні, сміливі люди, які вірно та віддано служили своїй Батьківщині, не відступали перед труднощами й небезпеками, не боялися вогню, катувань та голоду, тому нащадки будуть завжди пам'ятати їх подвиги, а слава їх "не вмре, не поляже однині й до віка".
Дорогі Пилипе, Санько та Грицик! Прочитавши твір В. Рутківського "Джури козака Шайки", з усіх героів ви мені найбільше сподобалися. Всі ви дуже сміливі, відважні. Ваші пригоди надихають до нових звершень.
Грицик та Санько, ви молодці, обдурили пана Кобилянського, узяли в полон Тишкевича, з вас обов'язково виростуть гарні джури або навіть такі ж невловимі козаки, як Швайка. Ви друзі- відчайдухи, готові в будь-яку хвилину прийти на допомогу один одному та оточуючим. Прошу передати Демку Дурній Силі, щоб повчився у вас, та ніколи більше не зв'язувався з такими бридкими людьми, як Тишкевич та пан Кобильський.
Шановний Швайко, ти й справді дуже гарний козак! Ніколи не здашся в полон татарам та панам. Ти завжди знаходиш вихід з будь якої ситуації. Який же ти молодець, виростив таких гарних джур. Шкода що в сучасному світі немає таких відчайдухів. В вас й справді є чому повчитися.
Дякую що ви є.
Апорізькі козаки відомі на весь світ 1хня відвага і мужність не залишає нас байдужими , адже так відважно боротись за свою незалежність могли тільки українці , ми багато разів чули про наших предків козаків , але чи знаємо ми всю 1хню красу ! історік . впродовж свого існування . козаки знищили не одного ворога , який намагався забрати нашу землю.але неодноразово ті самі козаки потрапляли у полон , із якого не усі повернулись
Корифей — провідний актор у хорі давньогрецького театру, керівник хору. засновником театру був марко лукич кропивницький, що володів усіма театральними професіями. після нього найдіяльнішим був микола карпович садовський, що боровся за українське слово та український театр за часів їх заборони. тому і ним іменують засновників
Ответ под буквой г ,религии
