Ответ:
” Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті…”
Це романтичне оповідання. Побудоване за сюжетом пісень (українських народних балад)
Сімейна бібліотека є майже в кожній сім’ї, бо книга завжди
супроводжувала наше життя: навчала, розважала, відкривала нові світи.
Довгий час книга була найціннішим подарунком. Мабуть, тому в бібліотеці
моєї бабусі є багато книжок, які вона передасть у спадщину мені, щоб я
знала, які були мої предки, чим вони цікавилися, що читали.
<span>Серед книг сімейної бібліотеки є декілька видань «Кобзаря» Тараса
Григоровича Шевченка. Особливо мою увагу привернули дві факсимільні
книги: перше видання «Кобзаря» 1840 року та малої захалявної книжки
періоду заслання. Звичайно, це лише точні копії безцінних книг Т.
Шевченка, але як багато вони можуть розповісти про самого автора, про
епоху, в якій він жив. Так, з факсимільної копії малої захалявної книжки
я побачила почерк Великого Кобзаря: красиві, дрібненькі літери
рівненько лягали рядочками, лише де-не-де автор закреслював слово й
надписував інше. Мені здається, це свідчить про те, що вірші легко
складалися автором. Копія першого «Кобзаря» може розповісти, де й за
яких умов видавався цей твір, дає змогу побачити, який вигляд мали
друковані книги першої половини XIX століття.</span>
<span> Байка про два мурашника </span><span><span>Жили-були два мурашника, які дружили. Влітку, вони
збиравши ягоди посварилися і шукали причину один одного образити. Їхав кінь, а
на возі сидів розгніваний чоловік та у гніві роз</span>’їхав перший мурашник. Другий мурашник сміявся,
знущався з першого мурашника. Але вбитий горем мурахи працювали не покладаючи
рук. Минуло чотири години і кінь з возом повертався додому тієюж дорогою.
Чоловік, який страшенно хотів їсти не замітив і другий мурашник,роз’їхав його. Та перший мурашник не сміявся,
бо знав, як це образливо. </span><span> Отож на себе не надійся, чужому лихові не
смійся. </span>