Ответ:
Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші… Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята.
Объяснение:
Могила, біля якої зустрічалися козаки називалась Свиридовою
Народознавство у творі Убога хатина Михайлових батьків, прикрашена вишитими рушниками й кетягами калини, три хлібини й грудка солі на столі, свячені страви у мальованих полумисках. Є щось язичницьке і в тому, як селяни з книг М. Стельмаха ставляться до землі, оранки, сівби, до насіння й дерев, з якими вони розмовляють, як із живими. Письменник не промине нагоди, щоб показати, як жінки тіпають коноплі, прядуть, тчуть, вибілюють полотна; як урочисто проводжають плугатарів у поле на оранку; як майстровито роблять свою справу гончар чи стельмах.
Призабута тепер естетика праці селянина завжди відтворюється М. Стельмахом з великою любов’ю і поезією. Він — пристрасний оборонець ладу сільського життя, всього доброго і красивого, що відтворено досвідом українського селянина протягом віків. 2.
Зв’язок повісті з Унт У творі багато прислів’їв і приказок («Сто друзів — це мало, один ворог — це багато», «Над шкурою дрижати — людиною не жити», «Де не посій, то вродиться», «Справді, добре сміється той, хто сміється останнім», «Зверху сміється, а всередині сичить»), влучних народно розмовних висловів («Птиця також боса ходить і не журиться», «В книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі», «Мужицька музика — ціп і коса», «Чи знайдеться чоловік, якому не треба було б більше, ніж він має»), фразеологізми («Раки пекти»). М. Стельмах — великий майстер художньої деталі при змалюванні портрета, пейзажу.
Тобто потрібно написати схожі твори які Вогник і Стежина???
Особливості народних пісень:
1) віршована форма, невеликий обсяг, виконання співом;
2) стисле повідомлення про обставини того часу;
3) відповідність мелодії усному тексту
4) вираження почуттів, переживань, роздумів.
Порівняння жартівливих пісень та пісень про кохання:
• Жартівливі пісні
- торкаються різних тем — від комічних життєвих ситуацій і до зовсім невеселих подій, на які люди пробують подивитися з іронією;
- Головна мета - передати бадьорий настрій слухачам, включити їх в забаву, дати в дотепній і легкій формі своєрідний урок моралі, життєвої поведінки тощо.
• Пісні про кохання
- Найпоширеніші мотиви: мотив вірності, мотив нерозділеного кохання;
- Основними ліричними персонажами виступають закохані;
- Дуже важливу роль відіграє мова ліричних героїв і персонажів — насичена ніжно-пестливими словами;
- Пейзажів несуть особливо велике емоційне навантаження, завдяки ним створюється інтимна атмосфера.
Засоби виразності:
• Жартівливі пісні:
- Енергійна мелодія
- Виразний ритм
- Рухливий темп
- Голосна динаміка
- Дзвінкий, яскравий тембр
• Пісні про кохання:
- Плавна мелодія
- Рівномірний ритм
- Повільний темп
- Одноманітна, помірно тиха динаміка
- Теплий, м'який тембр
