<span>Якби я був мером, то в кожному дворі в нашому місті була б гарна
дитяча площадка. Вона була б барвиста, з цікавими гірками, каруселями,
драбинками, турніками, канатами. Для малюків можна зробити пісочницю і
гойдалку. І обов’язково потрібно влаштувати клумби. Це дуже красиво. А
якби залишилися гроші, я б поставив в кожен двір маленький фонтанчик.
Ось в Анапі такі двори є, і влітку там завжди багато народу. А в нашому
дворі майданчик дуже погана. Я сів в альтанці на сидіння й провалився.
Гойдалки жахливо скриплять, каруселі зламані. І все таке старе і
некрасиве. А ще на дитячому майданчику постійно збираються п’яні. Я їх
зовсім не люблю. Вони навіть матюкаються. Оце був би у нас такий двір,
як в Анапі, я б підстрибнув до стелі від радості! На місці мера я б
обов’язково зробив в Пензі хороші, чисті пляжі, щоб люди могли там
загоряти і купатися влітку. Річка Сура у нас дуже брудна, її потрібно
очистити. Тоді в ній буде водитися багато риби і можна буде купатися. Якби
я був мером, я б стежив за двірниками, щоб вони краще чистили сніг.
Близько моєї школи взимку неможливо припаркуватися. А ще через те, що
сніг не чистять і не довбають лід, трапляються дорожньо-транспортні
пригоди і бувають пробки. А через затори швидка допомога, яка поспішає
до сильно хворій людині, може запізнитися і не приїхати вчасно. Ще я
хочу, щоб не було черг в поліклініці, тому що в мене немає часу сидіти
там по дві години. Замість того, щоб робити уроки або гуляти, доводиться
дуже довго сидіти в черзі до лікаря. Можна зробити так, щоб всі хворі
приходили до свого часу, тоді не доведеться так довго чекати. І ще в
Пензі дуже не вистачає підземних переходів. Добре б побудували
підземний перехід на проспекті Будівельників, тоді б я зміг сам ходити
до бабусі. Батьки поки не відпускають мене одного через дорогу. І
машинам тоді не довелося б стояти на світлофорі. У Москві багато
підземних переходів, і людям дуже зручно переходити вулиці. У нас
немає велосипедних доріжок, тому доводиться їздити на велосипеді по
тротуарах і заважати перехожим або по дорогах, а це ж неправильно –
можна потрапити під машину. Якби я був мером, я б ні в якому разі не
дозволив руйнувати іподром. Мені дуже шкода, що в Пензі закрили
іподром. Я займаюся верховою їздою на невеликий стайні. Конячкам там
дуже тісно. І критого манежу там немає. Взимку займатися на вулиці дуже
холодно. Якби я був мером, я б обов’язково побудував новий іподром і
переселив конячок туди. Якби я був мером, то я б зайнявся переробкою
сміття. У нас все сміття звозять на звалище, а там він лежить роками
просто так, а треба його переробляти. З паперу можна робити газети та
картон. З залозок всякі запчастини. Якщо сміття збирати роздільно, з
нього потім можна багато чого зробити. Мені було дуже шкода ялинки, які
люди викидали після Нового року. Я хочу, щоб ялинки ставали меблями або
хоча б санками. А їх вантажать в сміттєвози і відвозять на звалище.
Кілька ялинок все ще лежить на смітнику біля нашого будинку. Ще я б
зробив так, щоб пенсіонери отримували хорошу пенсію і не були такими
бідними, як зараз. Вони змогли б добре харчуватися і купувати новий
одяг, подорожувати, зробити хороший ремонт у квартирі. Якби я був
мером, то я б зробив Пензи красивою, сучасною, зручною, затишною, щоб
туристи приїжджали не тільки в Москву і Пітер, але й до нас. Просто
потрібно зробити, щоб їм тут було цікаво. І щоб нам, городянам, не було
соромно за своє місто.</span>
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокзального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
Щастя для кожної людини відчувається й уявляється по-своєму. Для когось щастя – це багато-багато грошей, для когось щастя – це здоров'я близьких, для інших щастя – це просто жити і насолоджуватися життям. Чи на землі знайдеться два однакових людини, які зможуть однаково описати своє «щастя».
На мій погляд, будь-яка людина може бути щасливою. Тільки не всі знають, що ж таке щастя. Тому люди намагаються привнести в своє життя, то що, на їх думку, зробить їх щасливими. Працюють на нелюбимих роботах, але при цьому намагаються заробити багато грошей, на які потім зможуть придбати речі, які, в принципі, їм не особливо й потрібні. І ось отримавши якісь матеріальні блага, задається людина питанням: «А це і є щастя?»
Мені здається, що не матеріальні речі роблять людину по-справжньому щасливою. Будь-яка річ – це всього лише річ. Вона не зможе подарувати якусь душевну теплоту, усвідомлення того, що тебе люблять і ти любиш, що рідні та близькі люди поруч з тобою і їм нічого не загрожує.
Напевно, я можу сказати про себе, що я щаслива людина. У мене є улюблені батьки, які піклуються про мене. Я не відчуваю голоду, спраги та інших поневірянь. Якщо задуматися, то у багатьох моїх ровесників немає того, що є у мене. Наприклад, в Африці діти тільки із забезпечених сімей можуть дозволити собі ходити в школу, але 90% населення знаходиться за межею бідності та ледь зводять кінці з кінцями. Просто треба цінувати те що ти маєш і тоді зможеш відчути в повній мірі своє щастя. Щасливий не той, кому потрібно, а навпаки, той, кому потрібно мало для щастя. Але ніщо не зробить тебе більш щасливим, ніж усвідомлення того, що ти в цьому світі комусь потрібен і ти займаєшся тим, що приносить тобі радість і позитивний настрій і робить трохи щасливішими.
привіт павлусь,ти мене вразив своею хоробрістю,відважнісю та чесністю,я б дуже хотів з тобою зустрітися ,та дізнатися про всі твої пригоди,я гадаю в майбутньому ти станеш ще хоробрішим та найсміливішим козаком,який буде й надалі прославляти свою рідну країну та село спасівку