Кири́ло Кожум'я́ка<span> — образ народного богатиря-змієборця з героїко-фантастичної казки, поширеної на теренах східнослов'янських етносів з часів Київської Русі. Вперше зафіксована київським літописцем у </span>Повісті временних літ<span> під 6501 (</span>993) роком. Кирило Кожум'яка — символічне втілення богатирської сили слов'ян. Образ легендарного богатиря широко оспівано в українській літературі (О. Олесь<span>, </span>І.Кочерга<span>, </span>П. Тичина<span> та ін.).</span>
Твір-роздум за п'єсою "Сто тисяч" на тему "Чи все в житті вимірюється грошима" можна скласти так:
Мати гроші, бути матеріально забезпеченим - це добре. У людини, яка має гроші, відкриваються двері до нових можливостей - мандрів, комфортного життя, достойного лікування. Проте, чи можна з впевненістю сказати, що в житті все вимірюється грошима? Я вважаю, що ні. Але, на жаль, люди часто думають інакше. Наприклад, герой твору "Сто тисяч" Калитка, який заради матеріальних благ забув про честь та мораль. Цей герой живе у світі брехні, зради, бездуховності. Гроші заполонили його розумом та стали сенсом його життя.
Матеріальні блага - не сенс життя. Вони лише покращують існування людини, проте не роблять її щасливою на сто відсотків. Калитка тримав гроші в руках та радів. Та чи був він щасливою людиною? Звичайно, ні. Він нервово трясся за кожною копійчиною, щодня жадав більшого.Він вже не бачить сенсу свого життя без грошей, тому здійснює спробу самогубства. Калитка духовно знищений. Він не знає ні дружби, ні любові, які роблять людину по-справжньому щасливою. Гроші - не зло і не єдиний шлях до безтурботного життя.
<em>У жодному з творів давньоруської літератури, що дійшли до нас з далеких часів, ми не знайдемо такого багатства образів, такої майстерності мови, як у поемі «Слово о полку Ігоревім». Проте головне значення твору все ж у тому, що він має в основі своїй живі народні інтереси і пройнятий почуттям палкого патріотизму.Ми не знаємо імені автора поеми, про його походження можемо лише гадати, та після прочитання твору стає зрозуміло, що ця людина має в серці глибоке почуття любові до Батьківщини й добре усвідомлює, звідки йде лихо для неї. На жаль, не тільки від зовнішніх ворогів, а й від самих руських князів, між якими не було згоди. Автор-патріот закликає нерозважливих князів до єднання в ім'я Руської землі, «бо через незгоду постало насильство від землі половецької». У поемі згадуються славні часи Володимира Мономаха, а потім з болем говориться, що розділилися його стяги в руках нащадків, — «одні стали Рюрикові, другі Давидові»...Князь Святослав серед героїв поеми займає особливе місце. Він по-справжньому переживає, бачачи князівські незгоди. Святослав закликає молодших князів до об'єднання на боротьбу за справедливу справу оборони Батьківщини від половців. Образ київського князя в поемі змальований як об'єднуюче начало. Автор в усіх епізодах твору нагадує про святий обов'язок князів у дружному єднанні боронити рідний край, інакше «стогнати Руській землі, згадавши колишні часи і колишніх князів!»</em><span><em>Висока патріотична ідея — ідея єдності Київської Русі — проходить через усю поему. Саме в цьому високому патріотизмі полягає найбільша цінність «Слова о полку Ігоревім». Якою могутньою силою, страшною для ворогів, були б руські князі, коли б їхні дії були погоджені, об'єднані! З цього приводу згадуються величні у своїй простоті слова: «Сила народу — в єд- " ності». Може, варто до них прислухатися?</em></span>
1- ответ а
2-ответ в
3.ответ б