Повчальна казка про монетку Жила якось у кишені у хлопчика одна монетка. Вона жила там недовго, бо хлопчик подарував її своїй мамі. Монетці подобалося жити в кишені у хлопчика, тому що там було тепло. Мама віднесла монетку на ринок, натомість отримавши свіже молоко.Монетка, усвідомивши, що її передали, спочатку засмутилася, а потім стала мислити позитивніше, та чекала з нетерпінням наступної передачі, адже так вона подорожувала по всій країні, побувала на всіх великих ринках, у магазинах, побачила на своєму шляху різних людей та багато інших монет.Але одного разу вона потрапила до рук одного дуже відомого колекціонера. Це був дуже розумний чоловік, у нього була велика колекція монет зі всієї планети.Монетка спочатку злякалася, адже тепер їй було не вибратися, тож про подорожі доведеться забути. Колекціонер відмив її, вона стала чиста та блищала, як новенька, що не могло її не радувати. Ніхто раніше так дбайливо до неї не ставився. Вона більше не поневірялася по брудним гаманцях, її більше не впускали в бруд на ринку.<span>Монетці сподобалося жити в окремій оксамитової коробочці. По сусідству з нею жили так само й інші монети, якими колекціонер дуже пишався. Він беріг їх від тертя, протирав пил, а найголовніше - нікому не віддавав. Він став для них справжнім господарем. Так монетка знайшла свій дім, де тихо та спокійно, й так само добре, як колись у хлопчика в кишені.</span>
Твір про людину і ліс можна скласти так:
Людина і природа взаємодоповнюють
одне одного. Наприклад, ліс дарує нам кисень. Недарма дерева називають
легенями лісу. Гуляючи в лісі, людина відчуває єдність з природою,
знаходиться у повній гармонії з навколишнім світом. Все у лісі
приваблює: височенні дерева, надзвичайної краси рослини, співи пташок.
Але
людина часто нівечить ліс. Кожен з нас, йдучи на природу, повинен
пам'ятати, що він у цих місцях - не господар, а лише гість. Тому не слід
залишати сміття, мучити дерева надписами, зривати квіточки. Від цього
ліс страждає та хворіє. Пам'ятаймо про нашу єдність з природою та бережімо її!
людина яка вірить в Бога-залишається завжди людиною.коли ти маєш якісь проблеми ти звертаєшся і до Бога і він тобі допомагає.як туга на серці ти біжиш то рідних,близьких бо вилити весь бруд що накопичився в тебе на душі.чесна людина завжди цінилася во всі віки і во всі століття.ніколи не роби щось за віддачу бо віддачі ніколи не получиш.роби все від щирого серця тоді ти будеш нагородження людьми і Богом .роби добро не чекаючи віддачі
Тема: “Хіба ревуть воли”: зображення життя та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва
Жанр : соціально-психологічний роман
Ідея : соціальні умови вмотивовують вчинки героїв роману, штовхають їх на слизьку дорогу.
Головна ідея твору криється в його алегоричній назві: воли – символічний образ уярмленого селянства — не ревли б, якби було що їсти й пити. Автори намагалися показати соціальні умови життя селянства і мотивувати поведінку героїв, розкрити, що ж саме штовхало селян на слизьку дорогу, калічило їх душі, нівечило мораль, спричинило трагедію.
Проблематика: Людина і суспільство,
Батьки і діти,
Добро і зло,
Народна мораль ,
Жіноча доля ,
Кріпацька неволя ,
«Пропаща сила» ,
Хабарництво
,
