Слово модернізм означає новий . Література весь час змінюється , розвивається. Ніколи реально існуюча література не буває однолінійної . У середині 19 століття романтизм був дуже потіснений реалізмом , який зайняв провідне становище. У новаціях в кінці 40 -х – н.50 – х з’являються твори , з якими пов’язане уявлення про модернізм як про особливе напрямку.
Якщо класицизм , романтизм і реалізм – довгі періоди , модернізм відрізняється дуже великою мінливістю . Модерністи шукають нові шляхи освоєння дійсності , а практично – нова мова ( засоби передачі нового погляду на світ ) . Як тільки погляди затверджуються , модернізм повинен змінюватися.
Модернізм мав 3 різновиди:
1) Антиестетизм ( естетика – грец. Прекрасний ) – заперечення краси як цінності; присутній в житті і художньому творі ( Шарль Бодлер )
Шарль Бодлер – французький поет , на покоління молодше романтиків . Помер ще до навали німецьких загарбників ( у 2 пол . 60- х). Він ввібрав в себе літературу романтичну , був на ній вихований , і реалістичну , яка розвивалася разом з ним. Ні те , ні інше , мабуть, його не задовольняло . Бодлер побачив дійсність по-своєму. Його погляд на життя надзвичайно песимістичний. У його творах відштовхується краса і осмислюється життя . Його людина живе у вкрай несприятливому оточенні . Центральна тема – самотність , і навіть приреченість творчості людини . У романтиків поет ніс у собі творчі можливості , це було прекрасно. У Бодлера поет нічого прекрасного внести у світ не може. Краса – це кажимость , ілюзія. Суб’єктивним можливостям поета не реалізуватися .
<span><span>Маруся — головна героїня, донька Наума Дрота. Це справжня красуня, яка до того ж скромна, з усіма привітна, ввічлива, спокійна, а понад усе — працьовита: «і на батька, і на матір, і на себе пряде, шиї, миє, і сама усе одна, без наймички, і варить, і пече», не зважаючи на те, що вона є дочкою заможних батьків. Образ Марусі - високе втілення всіх найкращих рис української дівчини, наділеної прикметами краси національної, фізичної та духовної. Мова героїні пересипана уснопоетичним народним багатством: пестливою лексикою, опоетизованими запитаннями, емоційними вигуками, прислів'ями, порівняннями.</span>Наум Дрот — багатий селянин, батько Марусі. Працьовитий, мудрий, народний, чесний селянин, який дотримується усіх народних обрядів і звичаїв. Незважаючи на те, що був кріпаком, став заможним.Настя Дрот — мати Марусі, дружина Наума Дрота. Сумирна і богобоязлива, вона дуже любить свою дочку і шанує чоловіка.<span>Василь — наречений Марусі. Він сирота, бідний, працює в місті свитником. Чесний, скромний, працьовитий, добрий, розумний, дотепний. Швидко навчився грамоти, працюючи в купця. «Гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки, на виду рум'яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, з поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях. Чоботи добрі, шкапові з підковами» — такий портретний опис цього героя дає письменник.</span></span>
<span><span>Багато є скарбів: і
матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти
своє щастя, що вважатиметься найбільшою неперехідною цінністю. </span><span>
<span>Щастя буває різним.
Для одних щастя — гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, ще інші —
у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи не найголовніше мати надійних
друзів? Філософ, людина великої мудрості, Г. С. Сковорода навчав: "Друг
вірний — захист міцний". Справді, як важливо, коли в горі чи радості поряд
є той, хто розрадить чи розділить з тобою радість. </span>
<span>Є дружби різні. Тож
одна </span>
<span>Шампанським
піниться в бокалі, </span>
<span>Її випиваєш до дна </span>
<span>Без радості і без
печалі. </span>
<span>А друга — без
пустих прикрас, </span>
<span>Ознаки маючи
суворі, </span>
<span>Духовно підіймає
нас </span>
<span>У добрій радості і
в горі. </span>
<span>В. Михайлюк.
"Є дружби різні" </span>
<span>Майже всі люди
важко переносять самотність. Кожен, хто відчуває самотність або вважає, що люди
його не люблять, що він не має такої популярності, як інші, повинен усвідомити:
людські стосунки — це обмін цінностями. Навіть у стосунках між двома людьми
необхідно, щоб кожен з них робив певний внесок для їх підтримки. Якщо з таких
стосунків користь має лише одна сторона, то, зрозуміло, що з часом друга
втратить до них інтерес. Звичайно, користь у такому випадку не можна розглядати
як матеріальну вигоду. </span>
<span>Дружбу не треба
плутати із приятельськими стосунками. Спілкування з друзями збагачує людину
духовно. Кожен шукає в другові важливі для себе риси. З однією людиною ми
підтримуємо зв'язок тому, що вона вміє цікаво розповідати, від другої ми
дістаємо важливу інформацію, третя має приємну зовнішність і поведінку,
четверта — оптиміст і вміє підбадьорити, п'ята завжди готова дати добру пораду.
Мабуть, у друзях ми шукаємо риси ідеалу людини. Буває й таке, що з часом в
людині, яку вважав другом, розчаровуєшся. Що ж робити в такому випадку? Г. С.
Сковорода наставляв своїх учнів: "Похибки друзів ми повинні вміти
виправляти або зносити, коли вони несерйозні". </span>
<span>Дружба не виносить
егоїзму. Є люди, які у дружні стосунки не роблять жодного внеску. Зрозуміло, що
мало хто їх поважатиме, а найчастіше — намагатимуться обмежити зв'язки з ними,
звести їх до приятельських. Інший тип людей втрачає друзів і симпатії своїх
знайомих через нетактовність, адже контакти із ними мало приємні і навіть
інколи ображають. Нерідко ці люди злостиві, в'їдливі, кепкують з інших. Хто ж
захоче дружити з такими? </span>
<span>Деякі не
користуються повагою через те, що їх не цікавлять інші, вони байдужі до людей.
Вони весь час говорять тільки про себе, а якщо хтось захоче висловитись, то не
слухають, перебивають, знову заводячи мову про себе. Таким теж легко залишитись
самотніми, втратити друзів. </span>
<span>Коли тебе забуде
рідний брат, </span>
<span>Махни рукою,
плакати не варт. </span>
<span>Коли тебе забуде
друг — подумай, </span>
<span>Що сталося, що він
тобі не рад. </span>
<span>Д. Павличко </span>
<span>У дружбі треба
вчитися бути людиною. І хоч ніхто не застрахований від помилок, головне — уміти
їх помічати в себе. Той, хто прагне до самовдосконалення, до самоосвіти,
приваблюватиме до себе інших людей, легко знайде друзів. Усім хочеться бачити
своїм другом вірну і щиру, духовно багату, всебічно розвинену і красиву людину,
гуманну, з відкритим серцем, вогником у душі, для якої головне — приносити
людям щастя. </span>
<span>Яку пораду дати
тим, хто шукає друзів? Пам'ятай, що найвірніший друг — це мати, яка ніколи не
зрадить, не проміняє свою дитину на найкоштовніше, готова життя віддати, щоб
допомогти у скруті синові чи доньці. Дуже важливо про це пам'ятати, щоб
відповідати на піклування матусі ніжністю та ласкою. </span>
<span>Ніколи не буває
самотньою й та людина, для якої друг — книга. Народна мудрість вказує: "У
того багато друзів, у кого великий друг — книжка". "Книжка —
найкращий дар дружби". Книга — це найбільше чудо з чудес у всесвітній
історії, це друг, який допомагає у скрутну хвилину, який навчає мислити і
відкривати світ прекрасного. </span>
<span>Торкнутися душею до
краси можна серед буйних трав і запашних квітів, лісового буяння і тихого
плескоту озер. Природа — той друг, що приносить радість споглядання гармонії і
надає відпочинок. Для багатьох людей спілкування з природою рівноцінне зустрічі
з найдорожчими друзями. </span>
<span>Отже, друзі чекають
на нас скрізь, тільки треба вміти цінувати дружбу, тоді будеш щасливий сам і
принесеш щастя тим, хто оточує тебе.<span> </span></span></span></span>
<span>тема: духовні крила людини</span>
<span>ідея: кожна людина - творить своїх крила: з вірності у коханні,з вічного поривання,з щирості до роботи,з щедрості на турботи і тд.</span>
<span>основна думка: крилатим грунту не треба - тобто, ті хто, усвідомив перевагу духовного над матераільним, став вільним від земних кайданів.</span>
Метафори: «серденько моє», «очі вкоротили вік», «очі навчились зводить людей».
Епітет: «пісня люба… мила», «очі дівочі темні… ясні».
Повтори: «…очі, очі, очі…».
Порівняння: «темні, як нічка», «ясні, як день».
Звертання: «Ви ж мені, очі…».
