<span><span>Маруся — головна героїня, донька Наума Дрота. Це справжня красуня, яка до того ж скромна, з усіма привітна, ввічлива, спокійна, а понад усе — працьовита: «і на батька, і на матір, і на себе пряде, шиї, миє, і сама усе одна, без наймички, і варить, і пече», не зважаючи на те, що вона є дочкою заможних батьків. Образ Марусі - високе втілення всіх найкращих рис української дівчини, наділеної прикметами краси національної, фізичної та духовної. Мова героїні пересипана уснопоетичним народним багатством: пестливою лексикою, опоетизованими запитаннями, емоційними вигуками, прислів'ями, порівняннями.</span>Наум Дрот — багатий селянин, батько Марусі. Працьовитий, мудрий, народний, чесний селянин, який дотримується усіх народних обрядів і звичаїв. Незважаючи на те, що був кріпаком, став заможним.Настя Дрот — мати Марусі, дружина Наума Дрота. Сумирна і богобоязлива, вона дуже любить свою дочку і шанує чоловіка.<span>Василь — наречений Марусі. Він сирота, бідний, працює в місті свитником. Чесний, скромний, працьовитий, добрий, розумний, дотепний. Швидко навчився грамоти, працюючи в купця. «Гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки, на виду рум'яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, з поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях. Чоботи добрі, шкапові з підковами» — такий портретний опис цього героя дає письменник.</span></span>
<em>Фольклор - це певна сукупність усіх проявів народного побуту, вірувань, навичок, майстерності, звичок, поведінки, обрядів. Тобто фольклор містить у собі дуже багато складових, що вже є унікальним.</em>
Характеристика дракона з повісті-казки "Місце для дракона": У повісті-казці "Місце для дракона" головний персонаж - дракон Грицько. Попри свою хижацьку натуру, він, на противагу людям, уособлює добро. Дракон наділений найкращими рисами, які можуть бути притаманні особистості. Він щирий, відданий,
чесний. До того ж, Грицько має тягу до знань, вчиться писати вірші.
Дракон не хоче робити зла, бо має добре серце. Він протистоїть власній
природі - природі хижака. Антиподами Грицьку-хижаку виступають люди,
які, навпаки, хоч і не є хижаками, поводяться не по-людськи. Через свою доброту Грицько, врешті-решт, потерпає.
