Может хухи существуют, а может и нет но все же надо верить в сказку. Может мы их просто не видим, потому что они меняют свой цвет под окружающую среду. Это лично мое мнение.
Це завдання спрямоване на аналіз вірша О. Ольжича "Господь багатий нас благословив"
Поезія «Господь багатий нас благословив» належить О. Ольжичу.
Вірш складається із дванадцяти рядків, розкладених на три строфи.
Жанр лірики: громадянська.
Тема твору: розповідь про життя та боротьбу, відвагу і самопожертву.
Ідея твору: життя чудове, але швидкоплинне. Тому не слід гаяти час на те, до чого не лежить душа.
Поезія насичена різноманітними художніми засобами, наприклад:
- епітети: літеплий дощ, врочисте небо, багатий Господь, вогонь самопосвяти, солодкі грона, променисті вина, веселі столи, найхмельніший келих.
- метафори: на столах Його веселих, твойому серцю найхмельніший келих.
- ампліфікації: і вірити, і прагнуть; і величне, і ясне-бо.
Отже, у цьому творі автор наголошує на тому, що необхідно йти за покликом
свого серця, жити насиченим життям. Українці - це духовний народ, і саме
ця риса спроможна допомогти їм у досягненні мети в боротьбі за
національне відродження.
У книзі головних героїв твору четверо – Славко Беркута, Юлько Ващук, Ліля Теслюк і Стефко Вус.
Усі вони підлітки, але підлітки розумні, зі своєю думкою, на чию долю вже випадали випробування. Всі вони особистості, розвинені, по-своєму талановиті, які шукають свій шлях у житті. Інколи думаєш, що спостерігаєш за дорослими людьми, але ця дорослість природна.
Кожен образ складний і багатогранний. Не зважаючи на свій вік, у кожного героя є минуле.
Дуже розумний, талановитий художник і відмінник Юлько Ващук неймовірно самотній. І ця самотність, відмежованість від інших, неможливість жити так, як живуть його однолітки, відсутність повноцінного спілкування з дорослими, з якими йому було б цікаво, поступово їсть цього героя зсередини. Його випробування – постати перед світом і знайти себе на його просторах. Це неймовірно складно, особливо коли ти сам, і нікому зрозуміти і підтримати, а та справа, до якої маєш найбільший хист, не поцінована.
У Юлька немає внутрішнього стрижня, він загублений між історичними епохами, які вивчає, і людьми, до яких йому байдуже, і яким він потай заздрить, бо інші радіють життю. Юлько хоче спілкуватися, але боїться спілкування, навіть його найкращий друг Славко Беркута водночас є в очах Юлька ворогом, якому Юлько мститься підлістю за те, що вважаю Славкове життя надто простим порівняно зі своїм.
І цей складний психологічний клубок проблем породжує жорстокість, невпевненість, внутрішню неорганізованість і нестійкість світосприйняття. Спочатку Юлько ображає поранену сороку, потім принижує інших, тоді намагається підмовити місцевих хуліганів побити Славка, підстерігши його ввечері, коли той вертається з тренування, а коли ситуація складається так, що план з побиттям провалюється, а Юлько опиняється в міліції, хлопець називається Славковим іменем, чим спричиняє купу проблем своєму однокласникові.
Кожна людина особисто для себе обирає, що для неї є найвищою, істинною цінністю в житті. Для когось - це, любов, сім*я, діти, а для інших - робота, гроші, розваги і таке інше.
Особисто для мене істинними цінностями в житті є те, що неможна купити за гроші, а саме: здоров*я, любов, дружба, повага людей до тебе, діти та багато іншого.
<span>Що стосується фальшивих цінностей, то тут кожен сам вирішує для себе. Я навіть не бажаю думати про фальшиві цінності, оскільки не бачу в цьому ніякого сенсу!</span>