1) В небі , чистім і прозорім , сонце сяє .
2) Часом з'являлись білі хмаринки , довгі , худі й прозорі .
3) Поріг переступила жінка , закутана у велику сіру хустку .
4) <span>У Луцьку , славнім місті , зібравсь люд увесь .</span>
<span>5) І тиха осінь , мрійна , яснолиста , несла в серця надію і тривогу . </span>
У кожної людини є найпам'ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене — це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.
<span>Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм «виріс» молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме. </span>
<span>Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,— завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид — неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом. Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови. Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев'ятиповерхівки з візерунками біля дахів — це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю. Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися «Універсами». їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення. </span>
<span>Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе «Лотта» стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи. В оточенні житлових будинків моя школа. </span>
<span>Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум'яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій. </span>
<span>Я люблю свою вулицю будь-якої кори, але особливо восени. Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем. </span>
<span>Із вікна мого будинку добре простежується увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів'ялого листя. </span>
Моя школа - це частина мого життя. В ній є мої друзі. Вони завжди допоможуть мені. У школі я багатому навчаюсь: грамматиці, малюванню...
Я дуже люблю свою школу!
Прийшла весна і птахи почали повертатися з теплих краіів. Маленька пташка виришіла причупиритися й почала чистити своє гірячко . Зграйка горобців влаштували бійку біля годівниці .У вечірньому небі голосно розносився спів соловейка
Наступний, заходьте!
- Можна? Добрий день!
- І що в нас трапилося?
- Температура, слабкість, носоглотка вся так і горить.
- Бери відразу термометр, міряй температуру. Так, ти в нас Іванченко Данило, учень 8-го классу… До школи сьогодні ходив?
- Один урок витерпів, більше не зміг.
- Я відкриваю тобі лікарняний з сьогоднішнього дня. Покажи горло!
- А-а-а!
- Так, зрозуміло. Дай сюди термометр! 37.9! Виписую тобі амізон три рази на день – це від температури. Також інтерферон три рази на день. Більше пий рідини: чай з липовим цвітом, морс якийсь кисленький, чай з ромашкою, чай з лимоном. Купи вітамін С в аптеці та їж.
- Більше нічого не треба?
- Нічого. Не вздумай сам антибіотики ковтати. Це в тебе грипп! Бачиш, яка черга в коридорі? Епідемія!
- Коли знову приходити?
- Три дні сиди вдома, нікуди не ходи, бо погіршає. До того ж заразу рознесеш. Все, давай додому! До мене прийдеш у середу.
- До побачення!
- Бувай! Наступний, заходьте