На полотні зображений пасічник, колишній запорожець, який літнім днем в саду, в тіні дерев, пригощає гостя — козака-запорожця. Запорожець сидить з бандурою біля куреня і розповідає про свої походи. Перед ними на землі розстелена скатертина з частуванням. До козака дружина господаря привела дітей, щоб показати гостю. Дівчинка постарше поводиться вже впевнено, а хлопчик у білій сорочці соромливо мне в руках шапку. Напевно, і господар, і гість задумалися в цю хвилину про те, що хлопчина незабаром стане козаком, а значить, захисником Вітчизни. Нас досі захоплює величезна майстерність живописця, який зумів втілити на полотні дихання минулого життя; так само зачіпає нас сором’язливість хлопчика перед гостем із Запоріжжя — відважним козаком, лицарем України, захисником свободи.
Лисиця — хижий звір, який <em>розповсюджений</em> по всій території України.
Цей звичай <em>збережений</em> лише у гуцулів.
<span>Правильно<em> збудований</em> дерев’яний каркасний будинок взимку при вимкненому опаленні втрачатиме лише 2 градуси тепла на добу.</span>
Мені подобаються добутки різних жанрів. Але, в основному, я читаю класичну прозу російських письменників: Івана Тургенєва, Олександра Пушкіна… Мені подобаються історичні романи про події XIX століття: про Вітчизняну Війну 1812року або повстанні декабристів. Ще я люблю читати добутку про Велику Вітчизняну Війну, наприклад Василя Бикова, хоча це й важко психологічно. Подобається наукова фантастика Жуля Верна, Олександра Бєляєва.
З усіма найпоширенішими жанрами я була знайома, а от детективи старанно ігнорувала, обходила стороною. Але один раз я прочитала оповідання Артура Конан Дойла про Шерлока Холмса «Горбань», і, до мого подиву, мені дуже сподобалося. І відразу ж я безперервно стала читати всі чотири томи про Великого детектива. Це називається «взахлеб»
Життя людині дається лише один раз. І, звичайно, кожному хочеться прожити його щасливо, радісно, осмислено, красиво. Хочеться залишити на землі свій слід, такий, щоб майбутні покоління знали, пам'ятали, пишалися.
Наше життя постійно йде вперед, розвивається так стрімко, що не всі можуть за нею встигнути. Або просто не хочуть? .. Адже всі блага цивілізації, всі досягнення в науці, техніці, мистецтві відбуваються людьми - саме тими людьми, які прожили своє життя красиво - внесли свій внесок у розвиток суспільства.
Звичайно, в сучасному світі деякі вважають за краще насолоджуватися тим, що було створено раніше, не прагнучи додати в неї ще щось нове. Для таких людей поняття «красиве життя» набуває зовсім іншого значення. Хтось бачить красу життя у відвідуванні шикарних ресторанів, клубів, вечірок. Хтось прагне вразити інших дорогими і модними речами: одягом, машинами, золотими прикрасами. Хтось пишається тим, що має можливість відвідувати різні країни і курорти. Але не з метою поповнення своїх знань, свого життєвого досвіду, а тільки заради всіляких розваг. Так, вони вважають, що живуть красиво, що у них є все, що їм потрібно, про що інші можуть тільки мріяти. Але вся ця краса<span> лише зовнішня, показна, несправжня, якщо немає нічого вищого за душею. Вона не приносить ніякої користі, крім дозвільного задоволення.</span>
Море-мор-корень, е -оканчание, мор-основа, моряк-мор-корень, я-суффикс, к-суффикс, моряк-основа, оканчание нулевое, морского-мор-корень, ск-суффикс, ого-оканчание, морск-основа, морскому-мор-корень, ск-суффикс, ому-оканчание, морск-основа, морским-мор-корень, ск-суффикс, им-оканчание, морск-основа, морський-мор-корень, ськ-суффикс, ий-оканчание, морськ-основа.
