-Привіт, Олексо!
-Привіт, Іванко!
- Радий тебе зустріти!
-Я теж, давно не бачились.
-О, так майже всі літні канікули.
-Що ж, розповідай, як пройшло літо?
-Дуже цікаво. Їздив на море і в літній табір. А ти?
-Я майже все літо провела в бабусі. Відпочивала на річці, а також їздила на екскурсію до Київа.
-О-о, я б теж не відмовився від такої екскурсії.
-Треба наступним літом щось організувати і поїхати разом.
-Обов'язково.
-А зараз, відпочивши, можна й повчитись. Чи не так?
-Це правда, хоча шкода, що канікули так швидко промайнули.
Годывничку Можга зробити з будь чого. головные Аби там була ыжа для птахыв
-Привіт,Мишко!Як ти себе почуваешь?Тобі вже краще?
-Привіт,Катю.Мені все ще погано.Але краще,ніж було вчора.А ти себе як почуваешь?Ні нащо не скаржишся?
-Та ні,зі мною все добре.І самопочуття гарне.
-Зрозуміло.А що у нас нового у школі?А то я тут лежу ,хворію,ні про що не знаю.
-Нового у нас багато чого.Зараз навіть не встигну все розповісти.Але слухай.У нас у школі був концерт присвячений дню народженню нашого директора.Танцював колектив "Панда".
-Що це за назва така смішна?А це колектив учасників нашої школи?
-Так,це наші учасники.А назву вони придумували собі самі.А ще у нашому класі скоро буде екскурсія до Киеву!Ми дізнаемося багато нового про це місто!
-Це гарна ідея!Але я не поїду..Навряд чи я перехворію до цього моменту.А коли ця екскурсія?
-Вона буде через 2 тижні.Тому ти ще встигнеш поїхати з нами.І не думай про погане.
-Дякую, Катрусю,що навідала мене .Мені це дуже приемно що ти про мене не забула.
-Та немає за що мені дякувати.Добре,мені вже час.Адже завтра у нас ще контрольна з геометрії,буду готуватися.
-Приходь до мене ще,буду радий побачити.Гарно написати тобі контрольну роботу!
Шапка для українців була дуже важливим предметом. Поганою прикметою було загубити її. Без шапки не виходили з хати. Коли заходили до приміщення, шапку відразу знімали.
Влітку чоловіки, особливо селяне, часто носили брилі. Цей головний убір був дуже поширеним в Україні. Бриль – це чоловічий солом’яний капелюх. Бриль дуде практичний і добре захищає від дощу та сонця. Цей різновид капелюха обов'язково був у кожного українського хлібороба. Шапка запорожського казака була його гордістю. На Січі у кожного куріня головний убір був своєї форми, не схожої на інші. У курінях були майстри, що шили ці шапки.
Навіть у літню спеку козаки не знімали хутряних шапок. Верхня частина козацької шапки була видовженою, а сама шапка - високою і загостреною. Іноді шапки прикрашали срібною китицею. У відлогах шапки козак-запорожець зберігав невеличкі власні речі, такі як тютюн, люльку та кресало. Таким чином, шапка заміняла козаку кишені.
Шапка також була символом козацької честі. Якщо казак втрачав шапку, навіть на полі бою, це було для нього безчестям.
