У Музеї української літератури відбулась презентація книги, для того щоб ознайомити аудиторію з її змістом.
У Музеї української літератури відбулась презентація книги, незважаючи на те що ця книга не достатньо популярна серед молоді.
Лена,что лучше осень или зима я уверена что ты та уж знаешь что лучше осень
-Катя, а я считаю что лучше зима
-Ну ,а я с тобой поспорю ведь всё такое красочное,красивое,а зимой всё белое и холодное
-Катя ,а я считаю что лучше зима!
-Нет осень!
Ой девочки привет !А я тут мимо шла .Чего спорите?
Катя-Карина что по твоему лучше осень или зима?
-Девочки!Лучше и то и другое ,все времена года хороши по разнгому!
На мою думку якщо ми не почнемо щось вложувати в державу якусь певну часточку себе то і держава сама не збуджується .Коли ми захочимо разом з людьми об'єднатись то ми станемо сім'єю -нацією.А якщо ми не захочимо нічого то ніхто не зробить з нас націю.
Отже,ніхто нам не збудує держави коли ми її самі не збудуємо і ніхто з нас не зробить нації,коли ми самі нацією не схочемо бути!!
Андрій, побілівший від страху, побіг куди очі вели.
Осяяні сонцем гори виднілися за лісом.
Ми бачили спиляні бракон'єрами дерева.
Травиця, стоптана кіньми, припала додолу.
Збитий німцями літак впав у балку.
Різдво – родинне свято, зустрічали його урочисто, схвильовано. До свята готувалися заздалегідь: білили хату, прибирали її святковими рушниками, килимами. На вечірній зорі найстаріший член сім’ї ( дід або батько) вносив в хату сніп жита чи ячменю. Називався сніп «дідухом» або «колядою». Він і виконував функцію ялинки. Найстаріша жінка в сім’ї (баба або мати) ставила біля «дідуха» горщик з кутею, узвар і свячену воду. Біля свяченої води запалювали свічку. До 12 години ночі сини і батько обходили обійстя із святим хлібом, благословляючи все живе, заклинаючи його від напасті. На воротях і на дверях сараю ставилися обереги і вішалися пучечки трави з полину, кропиви, чебрецю, щоб відігнати нечисту силу. Сигналом до вечері була поява першої зірки на небі, яка сповіщала про народження Божого дитяти. На столі ставилося 12 страв, щоб кожен місяць був щедрим. Батько ховався за стіл, питаючи, чи його не видно, і отримував ствердну відповідь. Потів він відповідав: «Як ви мене не бачите зараз, то щоб цілий рік з-за хліба не бачили» і бажав врожаїв та достатку. Господиня імітувала квочку чи якусь іншу бажану в господі птицю.
Першою їли кутю з медом, потім оселедці, рибу, голубці з пшоном. Обов’язковими стравами були пиріг і вареники.
У Святий вечір колядували тільки діти. Старші колядники обходили хати з наступного дня. Парубочі ватаги колядників ходили з «звіздою», дівочі – з ліхтарем. Серед колядників були «дід», і «баба», і «коза», і «циган». Господарі щедро обдаровували колядників, кладучи дарунки їм в торбину.
І сьогодні святкують Різдво. І в наш час обов’язковою стравою є кутя. Однак звичай заносити в хату сніп жита чи ячменю не зберігся. Цю функцію у нас виконує ялинка. У багатьох селах зберігся звичай ставити на стіл 12 страв. Сьогодні колядують у Святий вечір і наступного дня.
