<span>Всего в мире насчитывают 63 моря (не считая Каспийское, Аральское, а также Мёртвое и Галилейское моря) — из них 25 в Тихом, 16 в Атлантическом, 11 в Индийском и 11 в Северном Ледовитом океане.
</span><span>
</span>
Лист автору
Доброго дня, шановна пані Марино.
Цей лист я пишу як відгук на повість "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських"
Я не можу сказати, що все мені в ній подобається однаково.
Мені подобається Сашко, бо він підприємливий і терплячий, Вадим, бо він сучасний і не такий вже "правильний", Софійка, коли перестає перейматися його долею, її мама, бабуся й дідусь, бо вони схожі на моїх.
Але найбільше я вподобала тітоньку Сніжану. У неї - усі переваги й комплекси, як мені здається, сучасної молодої людини.
І хоча я теж ніби сучасна людина, та чомусь мені у Вашій повісті не сподобалися описи жахів у квартирі, яка поверхом нижче, а ще те, як Яків Кулаківський знущався над своїми рідними. Це теж просто жах!
Шановна пані Марино, я впевнена, що Ви щодня отримуєте сотні листів, у яких читачі діляться своїми думками про Ваші твори. Можливо, мій лист Вам не сподобається. Не сприймайте його близько до серця.
<span> З повагою майже Ваша тезка (ім я)</span>
ИГРАТЬ ПЕРВУЮ СКРИПКУ
Значение
Это то же, что «быть запевалой» , «играть первую роль» .
Так мы говорим про людей, явно главенствующих, руководящих другими.
Понятно, почему это так: в оркестрах бывают всегда не одна, а несколько скрипок: «прима» , или «первая скрипка» , «втора» , «альт» и т. д.
Из них «первые скрипки» всегда считаются ведущими; остальные инструменты в какой-то степени следуют за ними и равняются по ним.
Синонимы: главенствовать, царствовать, господствовать, царить, владычествовать, властвовать, первенствовать
І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Дівчата в селі знали добре, який він був, одначе він держався від усіх так далеко, був такий соромливий і замкнений, що ніхто не міг про нього сказати, щоб глядів за одною довше, ніж за другою. Такий був Михайло! Просто пішов до бурдея, не ївши, щоб товару подивитися, за всім доглянути; аби на завтра пристарати до орання, аби братися до землі. Сава про нього так казав:»Михайло був баба, хоч був сильний, як медвідь, і плечі у нього, як у великана, садив на них мішки, як ніщо; хоч, щоправда, до роботи був здатний, як рідко хто перший-ліпший. Але серце було у нього м’яке, як тісто!..».
Джерело: http://dovidka.biz.ua/zemlya-o-kobilyanska-obrazi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Були часи, коли держава власна, могутня і сильна залишалася тільки в
мріях, бо ім’я українця залишалося синонімом раба, душа і серце якого не
знали неба, а земля українська ставала оселею скорботи і горя. У жертву
було принесено життя мільйонів мучеників – синів і дочок України. Це
завдяки їм не згасла віра у праведну путь, не вмерла надія у світле
майбутнє, не зміліла любов до України. Українська душа огненно
заговорила устами Тараса Шевченка, висповідалась і утвердилася в надії,
що прилине правда і настане день, коли «врага не буде супостатата, а
буде син і буде мати, і будуть люде на землі».Дивною
квіткою-ломикаменем, чарівною мавкою волинських лісів, мужнім голосом
цілого народу прибула до духовної Вітчизни українців безсмертна Леся
Українка. ЇЇ поезія стала і хлібом насущним, і високим небом. Вона не
дала українському народові втратити віру на осягнення вершини у сонячній
кроні неба України. Іван Франко вклав в уста свого Мойсея пророчі слова
про Месію, Мету, Дух. Поет став провідником нації, а слово його творів
«вічним революціонером», духом неспокою у сходженні на вершину. Так не
вмерла українська душа, не загинуло слово, вистояв народ, щоб знову
опинитися на роздоріжжі і обрати свою майбутню долю.І от ми стали на
порозі Європи. Майбутнє нашої держави залежить від нас, молодих, тих,
хто сьогодні ще за шкільною партою, а завтра будуватиме нову Україну,
високоцивілізовану, демократичну, де пануватиме достаток для більшості
людей, які цінуватимуть конституційні свободи, де сяятимуть вогнями
чисті міста, а у селах щасливо працюватимуть на своїй землі люди.Чого
нам не вистачає тепер? Напевно, любові для значної частини громадян до
України.Що допоможе Україні? Відповідь одна: патріотизм. Саме любов до
рідного краю і свого народу можуть допомогти нам подолати усі негаразди
і, головне, навчитись відрізняти свободу від рабства, труднощі,
породжені становленням молодої держави,від труднощів, породжених
ворогами нашої свободи. Саме патріотизм зможе забезпечити зміцнення
нашої державності.<span>Тож хай не зміліє духовна криниця наших молодих сердець, а віра, надія і любов допоможуть збудувати нову Україну.</span>