Новела-казка Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер», поєднуючи два світи — казковий і реальний, розкриває багато глибоких філософських тем. Це й боротьба добра зі злом, і проблема людини й природи, тема кохання і буденності. Казка — фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ. Що таке добро? Здається, зрозуміло — це коли комусь зробили добре. Але в казці добра фея робить добро нікчемному огидному Цахесу Цінноберу, просто жаліючи його каліцтво та його нещасну матір. Та чи оцінив добро Цахес? Адже фея сподівалася, що він почує її: «Ти не той, за кого тебе вважають, тож намагайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліко, підносишся!» Та Ціннобер був з тих, хто все приймав як належне, не обтяжуючи себе ані зусиллями, щоб стати розумнішим, добрішим, вихованішим, ані докорами совісті. Більше того, він сіяв навколо себе невіру в добро, розчарування. Він робив нещасними людей, які своєю працею й талантом довели, що мають право на повагу, щастя, славу. Отож, добро, зроблене негідній людині, породжує зло. А невігластво сіє зло тим більше, чим вище піднеслась людина, яка безапеляційно судить про все. Таким невігласом у казці є не тільки Ціннобер, але й Мош Терпін — професор, що, одержавши посаду директора всіх природничих справ удержав), «цензурує та ревізує сонячні й місячні затемнення». Отже, виходить, зовсім не зовнішність і не посада роблять людину освіченою, доброю, порядною. Навіть фея у кінці говорить до Цахеса: «Бідний Цахес! Пасинку природи! Я бажала тобі добра! Можливо, я помилялася, думаючи, що чудесний зовнішній хист, яким я тебе обдарувала, осяє благотворним променем твою душу...»
<span>У казці своя філософія, зовсім не казкова. Філософський смисл твору якраз і полягає в тому, аби попередити людство: ніхто, окрім вас самих, не зробить вас розумними, добрими, освіченими. Для цього треба докладати зусиль, працювати, бо те, що не зароблене, — нетривке, ненадійне, бо чуже! </span>
Зважаючи на жанрову та стильову неоднорідність, мова твору являє собою суміш текстів, написаних східнослов’янською або церковнослов’янською.
У літописі використані метафори, порівняння , зустрічаються в тексті також приказки і прислів’я .
Оригінал літопису не зберігся, але до нашого часу він дійшов у списках ХІV–ХV столiття.
Тарас Шевченко-створивзбірку поезій"Кобзар" . Олекса Стороженко-вивчав російську французьку німецьку латинську мови також історію і географію. Богдан Лепкий-від дефтирії померли 2 його сестри й брат. Ліна Костенко-написала "Дощ полив" і "Кольорові миші". Борис Харчук-ще бувши маленьким хлопчиком,допитувався батьків,що таке щастяі навіть посвятив цьому фрагментові з дитинства оповідання "Горохове чудо" -придумай из этого кроссворд
1. Де росла тополя?
А) Неподалік від річки.
Б) Край дороги біля поля.
В) На греблі.
2. Поле, широке, зелене, порівнюється з:
А) морем;
Б) океаном;
В) килимом.
3. Тополю у творі названо:
А) тонкою і гнучкою;
Б) молодою і квітучою;
В) чорнявою і красивою.
4. До кого поет звертається у своєму творі?
А) Дівчат-молодиць.
Б) Хлопців-козаків.
В) Всього українського народу.
5. Дівчина зустрічалась з козаком:
А) біля криниці;
Б) на узбережжі озера;
В) під вербою.
6. Яка пташка виспівувала, „поки вийде чорноброва з хати”?
А) Жайворонок.
Б) Ластівка.
В) Соловейко.
7. Який художній прийом застосував Т.Шевченко у рядку з твору:
„А серденько мліло”?
А) Метафору.
Б) Епітет.
В) Контраст.
8. Скільки років чекала дівчина свого козака?
А) 2.
Б) 6.
В) 3.
9. Щоб припинити страждання своєї донька мати вирішує її:
А) засватати за старого, багатого;
Б) розвеселити співами;
В) віддати за сільського коваля.
10. Який народний обряд згадується у творі?
А) Колядування.
Б) Сватання.
В) Щедрування.
11. Із запитанням „Скажи мені щиру правду – Де милий серденько?” дівчина звертається до:
А) матері;
Б) бабусі-ворожки;
В) тополі.
12. Страждаючи, дівчина подумує:
А) утопитися;
Б) переїхати в інше село;
В) вирушити на пошуки свого коханого.