характерними ознаками бароко в літературі є контрастність, динамізм, поєднання реальності та ілюзії ,емоційна напруженість, складні метафори, символи, алегорії.
Щастя, як горох із мішка; Пари з рота не випустить; Буцім з його чортяка лика дере; Батько ноги простяг; Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря
ЗМожно на русском?
Пришла весна! Прилетели птицы из дальних, тёплых краёв. Всё вокруг оживилось.Потекли ручьи. Расцвели цветы.
И вот однажды утром вышел на прогулке зайчик. У него было плохое настроение. Он не замечал всей красоты. По пути он увидел белочку. Она была очень рада прихожу весны.
Тогда она спросила
- Зайчик, что с тобой?
Он молчал....
Белочка решила развеселить Зайку
Она его так насмешила, что он ели ноги унес. И вдруг он понял как же всё прекрасно вокгуг. И что нткогда не стоит грустить по пустикам.Ведь мир прекрасен.
Як подивитися на цю ситуацію але у здійсненні своїх прав і свобод кожен має підлягати лише до таких обмежень, які передбачені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги для прав і свобод інших, а також з метою забезпечення справедливих вимог моральності, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. В такому випадку , коли захист прав однієї групи людей може само по собі спричинити обмеження прав інших. Таке слід відокремлювати від вищезгаданих випадків обмеження прав. Не завжди легко розпізнати такі випадки.
«Чорна рада» Куліш аналіз твору Підзаголовок: «Хроніка 1663 року» Автор: П. Куліш Рік: 1857 Літературний рід: епос Жанр «Чорна Рада»: історичний роман, роман-хроніка Тема «Чорна Рада»: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році Ідея «Чорна Рада»: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства. Джерела роману: «История Малороссии» М. Маркевича, «История Малой России» Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. Дві сюжетні лінії — соціальна і любовна. Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого. Проблематика «Чорна Рада» Історична доля України Взаємини між панством та біднотою Стосунки між Україною та Росією Вірність обов’язку, козацька честь Місце Запорозької Січі в історії України Любов і ненависть Вірність і зрада Батьки і діти Історична постать і сучасність Цінність людського життя «Усякому єсть своя кара і награда од бога» Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями. Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. Головні герої «Чорна Рада» Яким Сомко — наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник , Павло Тетеря — правобережний гетьман Васюта Золотаренко — ніжинський полковник, Іван Брюховецький — кошовий — гетьман Запорозької Січі московський князь Гагін, Кирило Тур — запорозький козак, курінний отаман; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), Петро Шраменко — його син; Михайло Черевань — колишній козак, господар хутора, Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся Божий Чоловік Матвій Гвинтовка Вуяхевич
Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману. Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва. Кульмінація: проведення «чорної ради», за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень. Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/chorna-rada-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Джерело: http://dovidka.biz.ua/chorna-rada-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua