Переказ тексту "Привиди катастроф"
Розкопана до
мертвого піску, загиджена хімічними відходами, наша земля потерпає та викликає
до себе співчуття, немов вона – жива істота. І, насправді, вона жива – так кажуть
люди, які працюють на землі, адже якщо відноситися до землі з любов’ю, вона неодмінно відповість добром. Нам важко у
це повірити, але, ми залежні від землі набагато більше, ніж вона – від нас. Зрештою,
всі ми, люди, потерпаємо від природних катаклізм значно більше, ніж черв’яки та комахи.
Картинний, картинно. Більше й не згадаю.
Дієслова,які в третій особі множини має закінчення ють,уть
Коли ми народжуємося,рухаємося дихаємо ,здатні спілкуватися з іншими людьми народжувати та виховувати дітей це вже і є щастя . Інколи нам нещастить трапляються неприємні ситуації, помирають наші близькі ми думаємо що ми не щасливі ,але ні .Коли Бог дає тобі життя - можна вважати себе цілком щасливим.
Мого кота звати Мурчик. Він великий, пухнастий, вогненно-рудий, тільки мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі. Очі великі, зелені, ввечері вони горять, мов ліхтарі, зеленим вогнем. Мурчик гордо піднімає вгору пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі м’якенькими лапками. Мій домашній улюбленець добрий і лагідний, але не дуже любить, коли смикають за вуха чи хвіст. Тоді кіт ображено повертає голову, прищулює вуха й припадає до підлоги. Може навіть дряпнути. Мурчик їсть усе, але найбільше полюбляє молоко і м’ясо. Я часто наливаю в тарілочку молока і пригощаю його. Кіт голосно мурчить, треться об ноги, ніби дякує за увагу до нього. А ще він завжди з нетерпінням чекає, коли мій тато приносить з риболовлі свіжої рибки. Тоді він миттєво опиняється біля рюкзака і намагається лапою прискорити процес діставання рибки. Мурчик дуже охайний. Після сніданку він довго і старанно миє мордочку, вуха, шию. Я дуже люблю свого котика.
