А, на думку італійського соціолога Ново Дізіонаріо волонтер – “це громадянин, який вільно, а не для того, щоб продемонструвати свої моральні зобов’язання чи законні обов’язки керується ідеєю суспільної та приватної солідарності. Волонтер, одного разу показавши здатність виконувати свої громадянські та власні обов’язки, надалі переходить в цілковите розпорядження суспільства, сприяє рішенню місцевих проблем надаючи пріоритет відвідуванню бідних та знедолених ”
Моя мама – українка, а тато – росіянин. Так склалося, що з дитинства я спілкуюся і українською, і російськаою. Я однаково люблю читати твори і російських , і українських авторів. Але я свідомо вважаю себе українкою, юною громадянкою цієї великої держави. Мені хотілося б жити в Україні, продовжувати навчатися, здобути вищу освіту, реалізувати себе як особистість. І я з великим задоволенням опановую українську мову, вивчаю історію України, паятаючи про те, звідки походить коріння мого роду. Я так хочу добре володіти і українською, і російською мовами, і ще й вивчити англійську.Мені так приємно, що між підлітками не існує такої ворожнечі, як між політиками, коли йдеться про мовне питання. Якби я могла звернутися до них із проханням: «Схаменіться, припиніть розпалювати вогнище ворожнечі.у якому самі можете загинути. Просто станьте щирими громадянами нашої України, вивчіть її мову, шануйте як рідну, як маму. І почніть нарешті працювати для блага України, її народу, а не заради власної користі. А ще читайте частіше Шевченка, навчіться у нього любити свою Україну…»народу. Адже з давніх давен харатерними рисами українців вважалися щира гостинність, любов до своєї землі, доброзичливість , працелюбність,співучість і волелюбність. Важливе значення для справжнього українця завжди відігравали сімя і праця, традиція вияву шанобливого ставлення старшого покоління, особливо до батьків.<span>Я думаю, що у наш час кожна українка має поважати історчне минуле, посісти гідне місце в суспільному та родинному житті, щоб зробити посильний внесок у майбутнє свого народу. А для цьго необхідно, перш за все, виховати наших дітей українцями, здатними забезпечити розвитк своєї держави.</span>
<span>АНАЛІЗ:
здоров'я - з д о р о в й а
7 букв., 8 звуків., 2 склади</span>
У веснянках і щедрівках зображується любов до мови і культури свого народу, яку люди і виражають таким чином
Дятел великий строкатий, або дятел звичайний— птах, досить великого розміру; один із найвідоміших представників родини Дятлових. Населяє найрізноманітніші лісові ландшафти Палеарктики від Канарських островів і північно-західної Африки на схід до Камчатки і Японії, причому майже скрізь є звичайним, численним видом. Нерідко селиться в межах населених пунктів — у старих садах, парках, на кладовищах. Як правило, веде осілий спосіб життя і лише на північній периферії ареалу в несприятливі з точки зору корму роки здійснює масові кочівлі-інвазії в сусідні регіони.
Дятел відіграє важливу роль в екосистемах лісу, залишаючи видовбані ним дупла для інших дрібних птахів, таких як синиць і мухоловок.Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників — попелиць, гусениць метеликів і комах, які живляться деревиною — вусачів, златок, короїдів, мурах і багатьох інших.Якщо навесні та влітку основу раціону складають тваринні корми, то восени і взимку птах переходить на рослинну їжу. У лісах з хвойними породами дерев їхній основний корм — насіння сосни, ялина і модрини. Для довбання шишок використовується «кузня», спеціально відведене місце — розвилка дерева, щілина в корі або отвір, зроблений дятлом, у який вставляється шишка. У південних листяних лісах дятли споживають горіхи та плоди кісточкових рослин.
Розміром з дрозда. Довжина 22—27 см, розмах крил 42—47 см, маса 60—100 г.У забарвленні переважають чорні й білі тони, які в поєднанні з яскраво-червоним (у окремих підвидів — рожевим) підхвістям і надають птахові строкатого вигляду. Верх голови, спина і надхвістя чорні з синюватим блиском. Лоб, щоки, плечі та черево бурувато-білі; останнє залежно від району проживання може бути світлішим або темнішим, варіюючи від чисто білого до бурого або майже шоколадного.Хвіст чорний, за винятком двох крайніх стернових пір'їн, які білого кольору.У виборі місць мешкання надзвичайно пластичний, пристосовується до будь-яких біотоп там, де є дерева — від північної тайги до невеликих лісистих острівців, садів і парків.
