<span>- Пригадую ще,- продовжив свою розповідь Віктор Олексійович далі,- сварківці розповідали, що з ранку того дня в селі вони бачили пару сіроманців, напевне вовка і вовчицю. Хтось із них забіг до стайні, його закрили у приміщені, а потім знешкодили. Селяни казали, що скоріш за все загинув вовк, а вовчиця, мабуть, і сиділа на купі піску біля Кобівщини і сумувала за загиблим хазяїном – сіроманцем та була не дуже голодною, тому і не напала на поодиноку людину». Зважаючи на цей випадок, Віктор Олексійович зробив для себе такий висновок: по можливості не їздити самому вночі з роботи додому, а залишатися на ночівлю у населеному пункті. </span>
УТВЕРДЖЕННЯ СИЛИ НАРОДНОГО ДУХУ В ПОЕМІ ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО "ЕНЕЇДА"<span>Поема І. П. Котляревського «Енеїда» побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем'я без своєї мови, яке живе на «окраїні» Російської імперії. Котляревський же, написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, засміялася своєю рідною мовою. Вже з перших рядків твору ми потрапляємо в дивосвіт українського життя і національного характеру: Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Винятково важлива місія судилася І. П. Котляревському — творити й утверджувати літературну мову на народнорозмовній основі. Бо ж не було до нього великих творів, написаних живою мовою українського народу. І цією мовою автор «Енеїди» заговорив про народ, що має свої традиції, свою культуру. І. П. Котляревський, розповідаючи начебто про античний світ, зображує життя козаків, звичаї українського суспільства другої половини XVIII століття, наснажує поему неповторним українським колоритом. Так, оті козаки-троянці дуже люблять гарну народну пісню: Про Сагайдачного співали, Либонь, співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандрував козак всю ніч. А який щирий сміх викликають у нас олімпійські боги, богині, цариці, яких автор переодягнув в український простий одяг — вони в спідницях і очіпках, у кунтушах, хустках і чоботях. Хіба не смішною є картина, коли Юнона «мчалась, як оса», до бога вітрів Еола: Впрягла в ґринджолята павичку, Сховала під кибалку мичку, Щоб не світилася коса. Але, посміявшись досхочу над героями поеми і їхніми пригодами, ми все-таки задумуємося про речі дуже серйозні. Подавши в перших двох частинах своєрідну енциклопедію побуту, звичаїв і вірувань, письменник показав, що українці мають давній родовід і глибоке національне коріння. Іван Котляревський не просто заговорив про український народ, а заговорив про його найславетніші часи — добу Гетьманщини, тобто державності, відображаючи козацьку славу своїх предків. Тільки національно свідомий митець, який дбав про збереження мови, звичаїв, традицій і взагалі національної самобутності рідного народу, міг написати такі рядки:
Но тільки щоб латинське плем'я
Удержало на вічне врем'я
Імення, мову, віру, вид.
Отже, заговоривши про український народ, його історію, І. П. Котляревський не лише утверджував цей народ як націю, а й відстоював його майбутнє</span>
<span>Елизавета II является королевой Соединенного Королевства. Она родилась 21 апреля 1926 года. Ее полное имя Елизавета Александра Мэри, и она является монархом шестнадцати суверенных государств, их заморских и зависимых территорий. Она также является главой 54 членов Содружества наций, верховным правителем Церкви Англии, и защитником веры. Она одинаково хорошо носит каждое из этих званий, однако, в основном она связана с Соединенным Королевством, которое является местом жительства королевской семьи. Элизабет родилась в Лондоне и получила образование в частном порядке в домашних условиях. Она была старшей дочерью Елизаветы I и принца Альберта, который впоследствии получил титул короля Георга VI. С самого детства она очень интересовалась учебой. Ее самыми любимыми предметами были искусство и спорт. Ее молодость была омрачена Второй мировой войной. В возрасте 15 лет Елизавета уже была назначена главным полковником. Единственной родной сестрой Елизаветы была принцесса Маргарет, которая была на четыре года моложе ее. Елизавета стала монархом Соединенного Королевства, Канады, Австралии, Новой Зеландии, Южной Африки, Пакистана и Цейлона после смерти ее отца - Георга VI, 6-го Февраля, 1952 года. На данный момент она является одним из самых долго правящих британских монархов. Мужем Елизаветы является принц Филипп, герцог Эдинбургский. Они поженились 20 ноября 1947 года. Через год Элизабет родила их первенца, принца Чарльза. У Елизаветы и принца Филиппа есть и другие дети: принцесса Анна, принц Эндрю и принц Эдварда. Королева имеет пять официальных резиденций в Великобритании, в их числе Букингемский дворец и Виндзорский замок.</span>
<span>НЕсмотря на то, что труд шахтёра тяжёл и чрезвычайно опасен, представители самой подземной профессии любят и, главное, умеют шутить над собою, а в особенности, над своими товарищами. Фантазия горняков поистине неистощима, причём притупить её не могут ни частые производственные аварии, ни систематические невыплаты заработной платы, ни постоянная угроза закрытия угольных предприятий. Здесь действует простой и справедливый закон: в бане, перед кассой и под землёй — все равны. </span>
